Згідно із Стратегічним планом розвитку судової влади на 2013–2015 роки одним з першочергових завдань судової влади України є забезпечення належного доступу громадськості до судової інформації. У зв’язку з цим на виконання вказаних заходів протягом півріччя 2015 року Господарським судом проводилася постійна робота по оновленню інформації усіх розділів інтернет-сторінки суду на офіційному веб-порталі “Судова влада України”. До штатного розпису суду введена посада головного спеціаліста із забезпечення зв’язків із засобами масової інформації, в друкованих ЗМІ розміщено статті про функціонування судової установи, здійснено ряд публікацій в електронних ЗМІ про діяльність суду, висвітлені найбільш резонансні приклади судової практики, організовано роботу телефону “гарячої лінії”.
Враховуючи зміни в процесуальному законодавстві, Господарським судом Полтавської області обладнано зал судових засідань засобами відеоконференцзв’язку, що дало можливість протягом півріччя забезпечити проведення 29 дистанційних судових засідань.
Щодо безпосереднього відправлення судочинства Господарським судом Полтавської області вирішено по суті 1343 справи. До стягнення з підприємств, установ та організацій області було заявлено 2 779 003 131 грн  заборгованості за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договорами, в тому числі 614 342 930 грн заборгованості за поставлену продукцію (товари), виконані роботи чи надані послуги. При цьому за порушення договірної дисципліни складова додаткової відповідальності у вигляді штрафних санкцій – 1 322 214 091 гривня.
Характеристика спорів за їх категоріями засвідчує той факт, що, незважаючи на важливість фінансової стабільності для ефективного розвитку економіки, значну питому вагу в боргових зобов’язаннях склали зобов’язання перед кредитними установами, на суму 2 207 444 705 гривень.
Розглянуто низку справ, пов’язаних з корпоративними спорами. Серед них значну кількість становили справи про визнання рішень зборів товариства недійсними. Підставами були посилання позивача на порушення порядку повідомлення учасників про проведення загальних зборів при тому, що положення ч. 5 ст. 61 Закону України “Про господарські товариства” та ст. 35 Закону України “Про акціонерні товариства” вказують на те, що обов’язковою умовою дійсності повідомлення про скликання загальних зборів товариства є одночасна наявність у такому повідомленні інформації як про час і місце проведення зборів, так і про питання, що будуть винесені на розгляд зборів. Відсутність будь-якої з цих складових у повідомленні про проведення загальних зборів, як і відсутність самого повідомлення, призводить до недійсності рішень, прийнятих на зборах у разі їх наступного оскарження.
Упродовж останніх років практика розгляду Господарським судом справ про банкрутство показує, що застосування положень закону, на жаль, не призводить до фінансового оздоровлення суб’єктів господарювання. У зв’язку з цим не досягається головна мета – відновлення платоспроможності підприємства у процедурі банкрутства, і переважна більшість таких справ закінчується ліквідацією підприємств.
Підтвердженням є те, що за півроку Господарським судом області було прийнято 26 постанов про визнання боржника банкрутом та відкрито ліквідаційні процедури щодо підприємств, які не мають перспектив фінансового оздоровлення, констатують лише факт припинення їх        діяльності.
Залишаються актуальними спори за участю банківських установ, що були визнані неплатоспроможними і відносно яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийняте рішення про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим законом; нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед кредиторами. З огляду на вищезазначене та з урахуванням норм Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” під час дії тимчасової адміністрації вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки вони є кредиторськими вимогами. Отже, у будь-якому випадку в період ліквідаційної процедури задоволення вимог кредиторів має здійснюватись виключно у порядку ст. 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
Стосовно поширення практики подання органами місцевого самоврядування позовів до забудовників про визнання укладеними договорів на пайову участь у розвитку інфраструктури, коли відповідні об’єкти будівництва вже були введені в експлуатацію, слід зазначити, що частинами 2, 10 ст. 271 Закону України від 20.04.2000 року                 № 1699-III “Про планування і забудову територій” визначено, що замовник, який має намір здійснити будівництво об’єкта містобудування у населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до частин 2, 9 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції, чинній станом на 25.09.2013 року) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше, ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 року  № 3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції, чинній станом на 25.09. 2013 року) пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Отже, пайова участь замовника у розвитку інфраструктури можлива лише до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, а перерахування коштів для створення і розвитку інфраструктури до відповідного місцевого бюджету після законодавчо визначених строків не може розумітись як пайова участь.
Стосовно угод про соціально-економічне партнерство, предметом якої є взаємне партнерство сторін з метою досягнення стабільного соціального та економічного розвитку адміністративної території, створення сприятливих умов діяльності місцевого самоврядування і суб’єкту господарювання, забезпечення спільного впливу на регуляторні, фінансово-економічні й суспільно-політичні процеси. Зобов’язання, які виникли між сторонами на підставі укладеної угоди, носять добровільний характер, що виключає застосування загальних правових норм, які встановлюють господарсько-правову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зобов’язання, а відтак несплата відповідачем коштів, обумовлених угодою, не може бути підставою для стягнення їх в судовому порядку.
Безпідставним є посилання на обов’язковість укладення спірної угоди та внесення грошових коштів за цією угодою з огляду на відсутність будь-яких нормативно-правових актів, які б давали підстави стверджувати про обов’язковість внесення відповідачем благодійних коштів та порядок обчислення їх розміру, зокрема рішення органу місцевого самоврядування щодо обов’язковості укладення угоди між сторонами про участь у комплексному економічному і соціальному розвитку територіальної одиниці.
Забезпечуючи виконання основного завдання суду щодо захисту економічних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, здійснюючи розгляд судових справ, судді активно реагують на виявлення порушень законності в регіонах та окремих галузях економіки з боку суб’єктів господарювання. Так, у порядку реагування на порушення законності та недоліки в господарській діяльності суб’єктів господарювання на адресу керівників підприємств, державних установ і організацій в першому півріччі 2015 року надіслано 15 окремих ухвал. До органів прокуратури надіслано 1 повідомлення про встановлені порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.
При аналізі стану якості відправлення судочинства протягом звітного періоду ухвалено 2096 судових актів, що підлягають оскарженню. За результатами перегляду процесуальних документів суду першої інстанції в апеляційному порядку скасовано або змінено 96 судових актів. Від загальної кількості прийнятих місцевим судом процесуальних документів, що підлягають оскарженню, відсоток змінених та скасованих апеляційною інстанцією судових актів склав 4,1 відсотка.

Валерій ЦІЛЕНКО
Голова Господарського
суду Полтавської області