Минуло два місяці відтоді, як Президент України Петро Порошенко підписав Закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Утім помітної роботи, зокрема в напрямку щодо перейменування населених пунктів, вулиць, назви яких пов’язані з радянською пропагандою, не спостерігається. Як пришвидшити відповідну діяльність на Полтавщині, вирішували на розширеному засіданні секретаріату Громадської ради при облдержадміністрації. Участь у зібранні взяв заступник голови обласної ради Володимир Микійчук. Вів засідання голова Громадської ради при ОДА Володимир Голуб.
“Неможливо переоцінити значення цього закону: він є підсумком тяжкої, кривавої боротьби українського народу за своє національне й соціальне визволення, – наголосив голова обласного осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка, народний депутат України попередніх скликань Микола Кульчинський. – До того ж він спирається не тільки на гіркий історичний досвід нашого народу, а й на ряд основоположних документів ООН, Ради Європи, спрямованих на засудження тоталітарних режимів”. Микола Кульчинський закликав до системної праці, яка має розпочатися з видання відповідного розпорядження головою облдержадміністрації, і повідомив, що силами “просвітян” підготовлений проект такого розпорядження, розроблені план заходів та склад робочої групи. Всі напрацювання “просвітяни” готові надати для обговорення.
У свою чергу виконуючий обов’язки директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА Юрій Варченко нагадав присутнім, що на Полтавщині ще минулого року було прийняте розпорядження “Про заходи щодо подолання наслідків панування тоталітарного режиму на території України” і в його межах проводилася просвітницька робота в закладах освіти та культури, а також рекомендувалося органам місцевого самоврядування розглянути питання про демонтаж пам’ятників Леніну й комуністичній символіці. Останнє хоч масового характеру й не набуло, втім деякі села та селища такі рішення ухвалювали.
Окремо під час засідання ішлося про необхідність активізації роз’яснювальної кампанії для широких верств населення, покликаної зруйнувати стійкий і підживлюваний певними політичними силами міф про те, що перейменування вулиць ударить по кишенях простих людей. Начальник управління культури ОДА Геннадій Фасій порадив ознайомитися з відповідною інформацією Українського інституту національної пам’яті на сайті управління за адресою: poltavaculture.gov.ua. У ній ідеться про те, що вартість перейменування складають кошти, витрачені виключно на виготовлення нових табличок та дорожніх знаків із покажчиками, що доволі посильно для місцевих бюджетів. До того ж після перейменування не потрібно спеціально змінювати жодних документів, адже ті з них, які засвідчують право власності фізичних чи юридичних осіб на об’єкти нерухомого майна, залишаються чинними; реєстрацію місця проживання змінювати спеціально не треба; до установчих документів відповідні зміни в юридичній адресі можуть бути внесені за будь-якої зручної нагоди, разом з іншими змінами, оскільки законодавством не передбачено граничних строків зміни цієї інформації.
Учасники зібрання висловились за те, щоб у складі майбутньої робочої групи разом з істориками, філологами, юристами обов’язково працювали представники бюро технічної інвентаризації та реєстрації, які б, зокрема, попередили виникнення будь-яких проблем із передачею майна за зміненою адресою у спадок.
За підсумками засідання було вирішено звернутися до голови облдержадміністрації Валерія Головка з рекомендацією видати розпорядження про декомунізацію та доручити Громадській раді при ОДА підготувати відповідний проект документа.

Вікторія КОРНЄВА
“Зоря Полтавщини”