Таку назву має громадська арт-інсталяція, створена для привернення уваги до проблем торгівлі людьми. Вона розповідає правдиві історії постраждалих осіб, які живуть серед нас, але часто лишаються непоміченими.
У межах реалізації Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні та Міністерство соціальної політики із грудня минулого року проводять спільну національну інформаційну кампанію щодо вищевказаної проблеми. Один із напрямків роботи – встановлення в містах обласного значенння арт-інсталяції “Невидимі”. За підтримки Полтавської ОДА експозицію представили й містянам.
Сто двадцять фігур-силуетів, розташованих уздовж квітників перед адмінбудівлею, уособлюють понад 120 тисяч українців, які, за оцінкою МОМу, постраждали від торгівлі людьми з 1991 року. На сорок постатей нанесені реальні історії жертв сучасного рабства. Серед чоловічих і жіночих силуетів вирізняються дитячі. Таким чином організатори заходу наголошують на вразливості підростаючого покоління перед такою проблемою. Фігури виготовив колишній постраждалий від торгівлі людьми, який повернувся в Україну, пройшов програму реінтеграції МОМу, відкрив власну справу зі створення меблів. Його історію відвідувачі інсталяції можуть прочитати як розповідь 26-річного Івана, який втратив роботу через скорочення штату. Звісно, всі імена, вказані на стендах, змінені, аби захистити постраждалих громадян.
Історії, вміщені на силуетах, подібні – трагічні та жахливі. Прагнення наших співвітчизників спробувати заробітку за кордоном зумовлене матеріальною скрутою – потребою забезпечити родину, знайти гроші на лікування, виплатити кредитні борги. От тільки країни змінюються – Молдова, Німеччина, Чехія, Польща, Росія, Казахстан, та  навіщо далеко ходити –  Україна. Виснажливе будівництво, збір врожаю, надання інтимних послуг, робота по 14–18 годин, заборона контактувати із близькими – ось воно – рабство нового тисячоліття. А все починалося із пропозиції знайомих підзаробити чи пошуку роботи за допомогою сумнівної фірми та обіцяних примарних 300–1500 доларів чи євро на місяць. У результаті – повернення додому завдяки щасливому випадку, допомозі небайдужих людей, а замість повних кишень грошей – із “букетом” різних хвороб.
– Ми прагнемо, щоб проблема торгівлі людьми в Україні перестала бути невидимою, щоб суспільство звернуло увагу на можливі ризики, а організації, здатні надати підтримку, активізувалися. У деякі історії складно повірити, але це правда. Щороку кількість постраждалих від трудового рабства збільшується. Нерідко люди не сприймають такі факти рабства, як порушення власних прав, а просто говорять: “Мені не пощастило”. При цьому вони не звертаються за допомогою, – розповідає заступник координатора Програми протидії торгівлі людьми представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Катерина Арданьян. – Понад 90 відсотків постраждалих повертаються додому із фізичними та психологічними недугами, потребують підтримки.
За словами Катерини Арданьян, статистику щодо торгівлі людьми складно оцінити. До Міжнародної організації з міграції в Україні за допомогою щороку в середньому звертаються близько 900 осіб.
– Ми не проти міграції і не можемо заперечувати таких об’єктивних процесів у нашому суспільстві, але хочемо, щоб українці, приймаючи рішення про працевлаштування за кордоном, знали про ризики та як себе вберегти, пам’ятали, що в Україні функціонує гаряча лінія 527, зателефонувавши на яку, можна отримати консультацію й пораду, – наголосила Катерина Арданьян.
– Наші співвітчизники мають навчитися керуватися виваженими рішеннями у власних вчинках, не бути занадто довірливими та байдужими одне до одного. Байдужість вбиває надію на майбутнє, й деякі люди йдуть на крайні заходи, які ведуть до жахливих наслідків, подібних до висвітлених на представлених інсталяціях. Маємо для себе зробити висновки. На жаль, кількість постраждалих від торгівлі людьми не зменшиться, але маємо зробити так, щоб вона не збільшувалась, – наголосив заступник голови облдержадміністрації Роман Товстий.
– Цьогоріч від сексуальної експлуатації постраждали п’ять мешканок Полтавщини. Група осіб із відповідною метою вербувала дівчат, аби вивезти їх за кордон. Зрозумівши, що це прибутковий бізнес, охочі заробити на чужому лиху пропонували жителькам сіл, донькам із неблагополучних родин роботу і заробітну платню від тисячі до десяти тисяч доларів на місяць. Нині триває слідство, – розповів старший оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними із торгівлею людьми, УМВС України в Полтавській області Олександр Зуб.
Арт-інсталяція вже побувала в Києві, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Харкові та Дніпропетровську. У Полтаві експонуватиметься до 28 липня, а потім буде презентована у Вінниці.

Анна ВАСЕЦЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”