Двадцять п’ять років тому, 16 липня, Верховна Рада Української PCP прийняла Декларацію про державний суверенітет України, документ, який згодом став основою для Акта проголошення незалежності України.

Декларація про державний суверенітет України з’явилася в той час, коли радянська імперія уже “тріщала по швах”. В азійських і кавказьких республіках спалахували міжетнічні сутички. Литва проголосила свою незалежність від СРСР, інші дві прибалтійські республіки також активно готувалися іти тим же шляхом. Значне національне піднесення панувало і в Україні. Створена з колишніх політв’язнів Українська Міжпартійна Асамблея розгорнула широку кампанію з реєстрації громадян Української Народної Республіки на підставі Закону про громадянство УНР від 2 березня 1918 року. До 22 грудня 1990 було зареєстровано понад 2,5 мільйона осіб.
12 червня 1990-го була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР. Прикметно, що цей документ орієнтувався на питання перерозподілу владних повноважень і власності від союзного центру до республіки. Натомість Декларація про державний суверенітет України, яка з’явилася в наступному місяці, виявилась абсолютно іншим, принципово новим документом, який був фактично програмою побудови незалежної держави – зі своїми громадянами, економічною самостійністю, правом безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами й т. д.
Майже всі положення Декларації ішли в розріз із чинною Конституцією УРСР. Однак насправді все це було далеким від реальних кроків до державної незалежності: заключним у документі виписали положення про те, що принципи Декларації про державний суверенітет України будуть використані для укладення нового Союзного договору.
Після прийняття Декларації Українська РСР, як і раніше, залишалася в складі СРСР. Власне, Верховна Рада УРСР не мала жодних повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу. І за Конституцією, і за нормами міжнародного права тільки народ Української РСР міг прийняти таке рішення на референдумі.
Отож Декларація про державний суверенітет України стала основою для Акта проголошення незалежності України, прийнятого Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року й підтриманого Всеукраїнським референдумом 1 грудня того ж року.
…Із сьогодення всі ці події із сесійних зал та мирних мітингів здаються повністю позбавленими тієї смертельної небезпеки, яка чатує у наші дні на захисників України на фронті. Але це не зовсім так. Неприхована неоголошена війна Російської імперії з Україною та іншими свободолюбивими народами триває уже багато століть, вона згноїла в таборах, загубила у божевільнях тисячі наших найкращих співвітчизників. Нині ж “руський мир” цинічно показав своє потворне обличчя на Донбасі, й гідні слави закатованих прадідів патріоти вступили з ним у тяжкий двобій зі зброєю у руках. Щоб остаточно перемогти й навіки відстояти наш народ, нашу націю, нашу державу.

Підготувала
Вікторія КОРНЄВА.