Засновником Полтавського обласного комунального підприємства “Полтавафарм” є обласна рада, але створене воно на основі спільної власності територіальних громад міст, сіл, районів області. Результати державного фінансового аудиту цього підприємства на прес-конференції озвучила для ЗМІ та громадськості виконуюча обов’язки начальника Держфінінспекції в області Ірина Салогуб. Якщо ревізія покликана виявити перш за все порушення закону, то аудит дає відповіді й на інші питання: наскільки раціонально та ефективно використовувалися кошти, чи на належному рівні приймалися управлінські рішення? За результатами перевірки ефективність управління визнана низькою, сума порушень і недоліків перевищила 4 мільйони гривень.
Зарплата – вища депутатської
Рахувати гроші в чужій кишені – неетично. Але у кишені комунальній рахувати потрібно. Найбільше мусувалася різними ЗМІ та громадськістю тема зарплати керівника “Полтавафарму”. Що ж насправді? Як повідомила Ірина Салогуб, середня заробітна плата керівника ПОКП “Полтавафарм” протягом 2012–2014 років становила 31–32 тисячі гривень (обумовлений контрактом посадовий оклад – 12 тисяч). У 2014-му оклад дещо зменшився, але доплати (скажімо, за інтенсивність – 50 відсотків окладу, премія, яку керівник призначала собі наказом за власним підписом, тощо) дозволяли тримати зарплатню на “гідному” рівні.
На продемонстрованому слайді – співвідношення в оплаті праці: її середній розмір у штатного працівника по області наразі складає 3184 гривні, по підприємству “Полтавафарм” – навіть менше середньообласного – 3000, а стовпчик зарплати керівника сягнув на цьому фоні захмарного рівня – 30 тисяч гривень.
– Мова йде не про сам розмір (правильно це чи ні), а про те, чи виправданий він? – зазначила Ірина Салогуб. – Наразі середнє співвідношення у державному секторі між зарплатою керівника і працівника є 2–3-кратним. Але не в 10 разів, як ми побачили. Натомість керівник умов контракту (за що й отримує зарплату) не виконувала. Адже, скажімо, дохід підприємства зріс не за рахунок росту обсягів реалізації (навпаки, кількість реалізованої продукції зменшилася на третину), а винятково завдяки шаленому стрибку цін на ліки. Інші критерії та підстави для преміювання також не витримують жодної критики.
За які досягнення?
І статут підприємства, і контракт із керівником передбачають розвиток мережі, сфер постачання. За інформацією Ірини Салогуб, за три роки (2012–2014) чисельність працівників ПОКП “Полтавафарм” скоротилася на 72 одиниці, мережа аптечних закладів звузилася з 256 до 222. Якщо “Полтавафарм” є об’єктом комунальної власності, то чому його аптечних кіосків немає у багатьох закладах охорони здоров’я цієї ж форми власності, що було б цілком логічно й фінансово вигідно? У 32 опитаних комунальних лікувальних закладах Полтави й Кременчука нарахували лише 18 таких точок. “Полтавафарм” не просто втратив колишній вплив на ринок – зараз його мережа складає менше третини від загальної кількості аптек, яких на теренах області 723. Коли аудитори спробували з’ясувати, чому в лікувальних закладах немає точок “Полтавафарму”, відповідь була: “Не звертались”.
Аудит проаналізував ті населені пункти, де проживає майже половина мешканців області (міста обласного підпорядкування, крім Гадяча). Там працює 390 аптечних закладів, із них “Полтавафарму” – лише 55 (14 відсотків).
70 відсотків потреб у лікарських засобах забезпечують… сім постачальників
Фармація – одна з найдинамічніших, найперспективніших галузей, у якій “Полтавафарм” конкурентоспроможність втратив. Чому?
Багато цікавого виявилося при аналізі закупівель. В окремих випадках головний аптечний склад закуповував препарати за цінами, значно вищими, ніж були в інших постачальників. Навіть відокремленим структурним підрозділам ПОКП “Полтавафарм”, які мали право самостійно визначати, з ким співпрацювати, надходили доручення за підписом керівника підприємства, де чітко вказувався перелік постачальників, із якими потрібно укладати договори. Аудитори узагальнили всі ці доручення і з’ясували, що у документах фігурує сім конкретних представників постачальників із Харкова, Дніпропетровська та Києва, на яких припадає 70 відсотків обороту всієї мережі “Полтавафарму”. Де вони зареєстровані й куди йшли платежі – окрема тема.
– Ми хочемо, щоб це підприємство працювало, приносило дохід, – зазначила Ірина Салогуб, – але не лише для керівника. Настали інші часи. Потрібні правильні управлінські рішення, щоб громада мала у себе – в місті, районі, області – комунальне підприємство для забезпечення населення якісними доступними ліками. Поки що цього не сталося.
Аудитом встановлено, що до обласного бюджету, згідно з рішенням обласної ради про відрахування 10 відсотків від прибутку, “Полтавафарм” не сплатив майже мільйон гривень (щороку – більш як по 300 тисяч). За три роки продано та списано з балансу підприємства понад два десятки будівель аптечних закладів. 10 приміщень, переданих ПОКП “Полтавафарм” у оперативне управління, не використовуються в господарській діяльності через незадовільний технічний стан. Працівники підприємства не мають гарантованого соціального пакета, а саме підприємство не розвиває ні мережу, ні інфраструктуру.
Висновки з цього зроблять відповідні структури – аудиторський звіт уже направлений об’єкту дослідження, тобто ПОКП “Полтавафарм”, всім органам обласної влади та правоохоронним органам. Протягом 2012–2014 років рівень управління ПОКП “Полтавафарм” обрахований як низький.
За словами Ірини Салогуб, дуже важливо не допустити того, щоб без жодних порушень закону комунальне підприємство через неефективне управління поступово, з року в рік, втрачало позиції, скорочувало мережу і врешті-решт збанкрутувало. Щоб цього не сталося, фахівці Держфінінспекції надали свої пропозиції.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”