Цьогорічні жнива в силу погодних умов розпочалися із запізненням щонайменше на тиждень, а то й на два, тож головне завдання хліборобів – зібрати й зберегти вирощене до зернини – доводиться, як і зазвичай, виконувати мало не в екстремальних умовах. Адже стихія сприяла тому, що на багатьох площах ранні зернові вилягли, подекуди – починають чорніти, а зерно проростає. І тут уже справа за керівниками агроформувань. Нині все залежить від їхнього уміння організувати збирання хлібів, наявності фінансового забезпечення виробництва.
Хлібороби ПСП “Святослав” розпочали жнива одними з перших у Котелевському районі. Зернозбиральні агрегати вивели у поле на Різдво Івана Предтечі, або по-народному – свято Івана Купала. І в цей же день зібрали пшеницю на 40-гектарній площі. Загалом у зазначеному господарстві підлягає до збирання 440 гектарів ранніх зернових культур, із них 340 – озима пшениця, решта – ярий ячмінь. На час виходу газети в ПСП вже обмолотили пшеницю більш як на половині площ, а за тиждень, по мірі дозрівання, будуть збирати і ячмінь. До речі, відразу після збирання хлібів тут проводиться підготовка площ під майбутній урожай методом глибокого рихлення.

“Жнивний день рік годує”, – неодноразово повторював під час поїздки полями директор ПСП В’ячеслав Шишук. І в цих словах керівника господарства глибинний зміст, фактично – суть і стиль його життя. Він любить поля, де молочним килимом половіють пшениці, радує погляд соковито-смарагдового кольору кукурудза, яка вже зараз перевищує 2 метри, і, мов сонце, квітують такі ж гігантські соняшники. Власне кажучи, о шостій ранку нині розпочинається робочий день як у керівника, так і в головних спеціалістів ПСП “Святослав”. Адже потрібно все спланувати так, щоб не було втрачено жодної хвилини, а вся техніка працювала, як відлагоджений годинниковий механізм. Саме так зараз працюють тут і колектив механізаторів, і рільнича бригада, і всі супутні ділянки виробництва – від їдальні агроформування, яка забезпечує жниварів безкоштовним триразовим харчуванням, до працівників підсобного господарства. Оскільки на обмолоті ранніх зернових здебільшого працюють екіпажі залучених зернозбиральних комбайнів, для механізаторів створено всі належні побутові умови, аби вони сповна віддавалися роботі.
Загалом фундамент сьогоднішнього урожаю було закладено минулого року, коли господарники закупили елітний та високорепродуктивний районований посівний матеріал пшениці сортів “Миронівський Ювілейний” та “Диканька Нова” і ячменю “Святогор”, які добре зарекомендували себе на полях ПСП у попередні роки. Скажімо, минулого засушливого року в агроформуванні зібрали на круг по 38 центнерів із гектара ранніх зернових культур, розповідає досвідчений головний агроном сільгосппідприємства Поліна Шамрай. А от цьогорічні гібриди кукурудзи німецької селекції, потенціал урожайності яких сягає 140 центнерів із гектара, та соняшнику (гібрид “Геріус”), із потенціалом урожайності 45 центнерів із гектара, використовують уперше. До речі, торік кукурудза в ПСП “Святослав” вродила під 80, а соняшник – по 32 центнери з гектара. Нині види на врожай пізніх культур доволі хороші, й за відсутності стихійних негараздів мають усі перспективи перевищити минулорічні показники.
Не менш важливим для досягнення високих врожаїв є й дотримання новітніх агротехнологій. У цьому зв’язку в господарстві використовують як традиційний, так і безвідвальний обробіток грунтів, своєчасно і в повному обсязі вносять мікро- й мінеральні добрива, залишають на полі й усі подрібнені пожнивні рештки. А ще – проводять підживлення й захист посівів від хвороб і шкідників. За словами агронома Андрія Диги, протягом останніх 3-х років у сільгосптоваристві практикують листкове підживлення різних культур, шляхом внесення рідкого карбаміду, що відсотків на 10–15 підвищує як урожайність, так і якість зерна. А от про шкідників злакових культур слід говорити окремо. У цьому році дуже надокучило аграріям масове нашестя хлібного жука (“кузьки”), від якого довелося чотири рази обробляти злакові поля.
Та попри всі зазначені негаразди, незважаючи на загальнодержавні фінансово-економічні, політичні й інші проблеми, агроформування міцно стоїть на ногах і має хороші перспективи розвитку. Окрім товарного виробництва зернової сільськогосподарської продукції, мають власне підсобне господарство, для власних потреб утримують свинопоголів’я, вирощують і городину. А в цьому році завезли ще й молодняк овець.
Повертаючись до жнивної теми, варто додати, що поки ми з головними спеціалістами оглядали поля господарства, його директор В’ячеслав Шишук встиг побувати на зерноелеваторі в Чутовому та укласти договір із компанією “Нібулон” про реалізацію пшениці.
– Хоча нині й не рекомендують поспішати з продажем збіжжя, та, як підказує практика, після повного завершення жнивної кампанії ціни на зерно, як правило, падають, – констатує В’ячеслав Борисович. – Тож якщо нині за фуражну пшеницю дають по 2940 гривень за тонну, її можна продавати. Хоча ця ціна й балансує на межі рентабельності, та за рахунок завчасного минулорічного придбання міндобрив, насіння й пально-мастильних матеріалів, коли їхня вартість була дещо дешевшою за нинішню, наша рентабельність складе близько 15 відсотків. До речі, якщо з урожайністю пшениці в цьому році ще можна миритися, на гірших полях вона становить у середньому 40 центнерів з гектара, то якість зерна залишає бажати кращого. І тут свою негативну справу зробили дощі, які вимили клейковину, та хлібний жук, який випиває молочко із зерна, коли воно перебуває на етапі молочної стиглості, додає В’ячеслав Шишук.
Побували ми й на токовому господарстві агроформування, де все підготовлено до прийомки цьогорічного збіжжя. Проведено дезінсекцію хлібних складів, підготовлено криті токи, відповідні механізми для очищення зерна. До слова, його вологість становить близько 13 відсотків, тож і досушувати збіжжя поки що немає потреби. Більше того, вже цими днями в агроформуванні розпочнуть видавати селянам на пай таку довгоочікувану для домашньої птиці та худоби продукцію, тож на току вона довго не затримається. Поки що планують видати по 500 кілограмів зерна пшениці із розрахунку її вартості приблизно по 2700 гривень за тонну, потім видаватимуть кукурудзу та соняшник. Загалом же рівень розрахунку за оренду земельних паїв у ПСП “Святослав” один із найвищих у Котелевському районі. Минулого року селяни отримали орендну плату, яка в грошовому еквіваленті склала по 4 тисячі гривень за пай. Значні кошти щорічно відраховує агроформування й на підтримку та розвиток соціальної сфери Ковалевської сільської ради, на території якої господарство орендує землі. Тож і тримаються селяни ПСП “Святослав” господарства, яке забезпечує людей роботою, а відтак створює матеріальне благополуччя ковалевської громади і дає надію на краще майбуття.

Людмила ДАЦЕНКО
“Зоря Полтавщини”