“Я  урочисто присягаю українському народові завжди бути йому вірним і відданим”, – лунало на плацу 179-го об’єднаного навчально-тренувального центру військ зв’язку Збройних сил України, що в Полтаві. Тут новобранці складали військову присягу. Більше тисячі строковиків того дня поповнили ряди Української армії і проходитимуть підготовку на базі цього навчального центру.
Звертаючись до новобранців, начальник 179-го об’єднаного навчально-тренувального центру військ зв’язку Збройних сил України Ігор Міцюк наголосив: “Ви ще вчора були цивільними людьми, а нині стали воїнами. Відтепер обов’язком і честю кожного з вас повинно стати сумлінне та бездоганне виконання свого конституційного обов’язку, законів нашої держави, наказів командирів і начальників”.
Ігор Міцюк пригадує, що в аналогічний період минулого року на території центру було зовсім не багатолюдно, а нині – голці ніде впасти. Наприкінці червня новобранці поїдуть на комплектування військових частин Збройних сил України. До зони АТО їх відправляти не будуть,
Двадцятирічний Дмитро Бойко із Фастова Київської області розповідає:
– Мій батько проходив військову службу, тепер прийшла й моя черга. Військо – це не лише гордість та позитив, а й грандіозна відповідальність, яку я готовий прийняти.
Разом зі строковиками військову присягу того дня складали більше 200 призовників п’ятої хвилі мобілізації. На базі навчально-тренувального центру вони проходять підготовку, а згодом відправляться на буремний Схід.
– За час проведення АТО через навчальний центр пройшли більше 5000 мобілізованих. Дві третини військовослужбовців п’ятої хвилі ми уже відправили у війська. Переважна більшість – старанні та наполегливі у навчанні, – зазначив Ігор Міцюк.
З-поміж сотень чоловіків на плацу видніється тендітна жіноча постать. Лариса – доброволець, до служби в армії готувалася цілий рік. Жінка родом із Дніпропетровська, має сім’ю. Говорить, що чоловік і діти з розумінням поставилися до такого її вибору.
– Вважаю, що кожна людина зараз може принести користь: хтось – волонтерством, хтось – службою в армії.  Військової освіти не маю, але пройшла тут програму навчання і стала зв’язківцем. Усвідомлюючи ситуацію в зоні АТО, розпочала підготовку заздалегідь. Рік тому записалася до територіальної оборони у Дніпропетровську, закінчила також медичні курси, була волонтером у реанімаційному відділенні обласної клінічної лікарні імені Мечникова. У мене є досвід, і я розумію, чому й заради чого йду в Українську армію.

Світлана БОРИСЕНКО
“Зоря Полтавщини”