Перспективний план формування спроможних територіальних громад став провідною темою обговорення на розширеному засіданні президії обласної ради у вівторок, 16 червня. До спілкування були запрошені керівники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, представники громадськості.
В експрес-інтерв’ю журналістам голова обласної ради Петро Ворона, коментуючи провідне питання зібрання,  зазначив, що треба прийняти перспективний план з усіма пропозиціями громад, оскільки процес об’єднання є добровільним. Там, де громади не об’єднуються, вони можуть активно використовувати співпрацю – спільно надавати адміністративні послуги. Ті, хто хоче об’єднатись, повинні отримати такий шанс, хто не хоче – нехай живуть, як і жили, але в інших бюджетних правилах, і співпрацюють між собою, зазначив Петро Ворона.
Перед початком роботи зібрання присутні вшанували пам’ять депутата обласної ради Віктора Гришанова, який помер 15 червня.
Карти нового устрою на рівні громад почергово по кожному району презентував виконуючий обов’язки директора департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Дмитро Орлов. Як зазначила під час обговорення депутат Тетяна Корост, зміни пропонуються кардинальні, а відповідальність за них значною мірою лягає на сільських голів.
Враховуючи прогалини в законодавстві, виникає певний острах за наслідки прийнятих рішень. Тому й змінюється ситуація, без перебільшення, погодинно. Як приклад – Новосанжарський район: доки представники району їхали на засідання президії облради, у Драбинівці тривала сесія сільської ради, яка не погодилася з обрисами вже запропонованих до перспективного плану громад. На момент зібрання їх на карті району було 4, але є сільські ради, категорично налаштовані зберегти свої громади у нинішніх межах. Або, скажімо, Зіньківський район: згідно з методикою і перспективним планом громад там має бути дві – з центрами в Опішні та Зінькові. Реально ж, як прозвучало в залі, частина громад досі не вирішила, до якого з названих центрів приєднуватися, і для цього хочуть з’ясувати, в які райони чи повіти у майбутньому увійде кожен із цих центрів. Натомість Полтавський район пропонує всі 26 сільських рад зберегти, як громади, й при цьому, за словами голови районної ради Василя Степенка, дуже розраховує на Закон України “Про співпрацю територіальних громад”. Та й у багатьох інших (Оржицькому, Лохвицькому, Решетилівському) районах кількість тих, хто не бажає об’єднуватися, чимала.
На думку голови облдержадміністрації Валерія Головка, нині зміна територіального устрою опинилася під загрозою, бо чітко простежується намір “заговорити” процес. Замість прагматизму й економічного підходу почалася балаканина. За словами голови ОДА, пропозиції залишити в районі 13–20–30 громад базуються виключно на емоціях. Як зазначив Валерій Головко, нинішнім керівникам районів, сіл згодом може бути соромно перед місцевими громадами, коли почнеться навчальний рік, постане комплекс проблем, пов’язаних із організацією навчального процесу. Закон не передбачає затвердження перспективного плану рішеннями сільських та селищних рад – лише у форматі обговорення. Полтавщина є перспективною областю, а може опинитися далеко позаду інших регіонів, де процес уже запущений…
Депутат обласної ради Степан Бульба висловив думку, що метою цієї реформи є перекладання на плечі місцевої влади вирішення усіх проблем освіти, медицини, інших об’єктів соціальної інфраструктури. Депутат обласної ради Юрій Цомартов запропонував відтермінувати вирішення питання з тим, щоб детальніше обговорити й узгодити певні напрямки.
Підтримати перспективний план запропонували депутати обласної ради Олександр Удовіченко, Валерій Пархоменко, Іван Гальченко. Процес треба запускати, щоб усі, хто хоче об’єднатися, отримали шанс рухатися вперед, зазначили вони.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”