Опішня – стародавнє козацьке містечко, широко відоме у світах як столиця українського гончарства. Це одне з небагатьох місць на землі, де органічно переплітається минуле з сучасним, теперішнє з прийдешнім, де особливо відчуваєш себе, поринувши в таїну гончаротворення,  внутрішнього і неповторного світу майстра-гончара. Суха сіра грудка глини – непомітна й непримітна, але скільки в ній сили, можливостей, почуттів, мрій… Глина в Опішні всюди – на чоботях, на руках, у творчості. Прекрасний гучний і пластичний матеріал, який оживає при його поєднанні з творчою думкою та вправністю майстра. У нас говорять так: “Бог створив землю, а опішняни – Опішню”. Розташування  на перехресті торговельних шляхів, постійний міграційний рух населення, пошук нового і прогресивного створили ту неповторну атмосферу сучасності, яку відчуваєш, відвідавши наш край. Особливим його багатством є люди. Сформувалося ціле покоління опішнян, яке акумулювало в собі все найкраще – розум і професійність, аналітичний підхід та економічний розрахунок, лідерські якості та бажання працювати, творити сучасну історію. Є розвинена інфраструктура, збережено та працює багато промислових об’єктів, багатющі родючі землі…
Цьогоріч нарешті справджується багаторічна мрія опішнян – бути самодостатніми, ні від кого не залежними, самим дбати про себе і свій розвиток. Це все стало можливим лише з введенням у дію Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Ми з самого початку зрозуміли, що це, мабуть, – єдиний шанс розвитку в сучасних умовах. Це унікальна можливість побудови нового суспільства, яке буде направлене на вирішення потреб кожного українця, суспільства для людини. Як говорить відомий опішнянин, доктор історичних наук, професор Олесь Пошивайло: “Це наша історична місія – відродити Опішню, прогресувати”.
Так уже воно історично склалося, що кожен житель нашого краю постійно і наполегливо переслідував мету відділення від Зінькова, оті постійні порівняння з канадським Квебеком, районна іронія в питанні прагнення опішнян до самостійності тощо.
Трішки з історії. Опішня свого часу була вже адміністративним центром, існував навіть Опішнянський район, який за радянських часів об’єднував навколо себе суміжні території. Ми вже хотіли самостійності саме з того часу, як перестав існувати Опішнянський район. І тому з великим задоволенням сприйняли ініціативу Президента України Петра Порошенка щодо проведення реформ адміністрування й активно включилися в роботу. Великий супротив району – це реальність, із якою довелося зустрітися. Але не змиритися. Дехто в нашому районі наполягав на тому, що Зіньківський район – єдиний і неподільний і йому не потрібні ніякі зміни, а опішнян вперто не чули, не помічали, мабуть, думалося так: переказяться – і знову все буде по-старому.
Але ні. Так не сталося. Депутати селищної ради, члени виконавчого комітету, представники трудових колективів, звичайні громадяни сказали свою думку й уповноважили мене її втілювати в життя – створювати і реєструвати Опішнянську територіальну громаду. Було зініційовано створення об’єднаної територіальної громади, в яку пропонувалося вступити і суміжним сільським радам. Селяни запрошення отримали, але зайняли позицію очікування. Нам бачиться декілька причин такої ситуації – по-перше, стримуюча роль районних партократів, які з проведенням територіальної реформи втрачають давно насиджені теплі місця, своє суспільне становище, а по-друге, славна поміркованість українців, які завжди виважено підходять до вирішення кожного питання. І особливо такого, яке матиме вплив не на одне покоління нащадків. Якщо для опішнян все зрозуміло – ми створили громаду і рухаємося вперед, впроваджуючи новини місцевого самоврядування, то для наших сусідів знадобився певний час для цього розуміння.
У цій справі велику роль відіграло і те, що реформою в нашій області займаються професійно, ґрунтовно, послідовно. Керівник обласного Офісу реформ Ірина Балибіна та виконуючий обов’язки директора департаменту економічного розвитку обласної державної адміністрації Дмитро Орлов були присутніми в нашій громаді й взяли активну участь у обговоренні, показали на конкретних прикладах переваги впровадження в життя запропонованих реформ.
Переломним у прийнятті рішення суміжними радами, на мою думку, було те, що опішняни безапеляційно висловили готовність рухатися вперед, навіть самостійно, як би складно це не було. Громада – велика сила. Але чомусь про це забули автори пропозицій впровадження реформ, які надавалися від Зіньківського району на затвердження обласної ради. Коли формувалися ці пропозиції, вже була зареєстрована Опішнянська територіальна громада, але чомусь на розгляд передалася лише пропозиція неподільності й збереження району в теперішніх адміністративних межах. Де ж тоді зміни? В чому вони, ці зміни? Можна гратися з багатьма речами, але так вільно поводитись з думкою громади нікому не дозволено. І лише виваженість керівників нашої області – голови обласної ради Петра Ворони, голови облдержадміністрації Валерія Головка – та наполегливість депутата обласної ради Лева Жиденка, непідкупність самої громади дали можливість опішнянам бути почутими і підтриманими.
Дехто закидає – реформи не на часі. Але коли буде саме той час? Хто конкретно вкаже саме той час і саме те місце? Та ніхто і ніколи, адже лише кожна конкретна людина живе саме своє неповторне життя і за неї ніхто інший прожити не може… І сама людина обирає свої пріоритети, створює своє буття, планує і втілює свої мрії в життя. Я вважаю, що ми вже дозріли до змін.  Адже той, хто хоче щось зробити, – шукає можливості, а хто не хоче – віднаходить причини. Так ось, ми повинні відійти від пошуку причин, адже від кожного з нас залежить, як ми збудуємо своє життя сьогодні, яким воно буде завтра і що залишимо у спадок прийдешнім поколінням. А ми бажаємо жити і працювати по-новому.
Дайте нам цю можливість, не відбирайте надію на краще життя – жити в новій оновленій Україні. І, знаєте, якось по-новому звучать такі відомі слова: “Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, – козацького роду…” Тож: “Запануєм, браття?..”

Світлана ПЕДЧЕНКО
Опішнянський селищний голова