15  червня виповнився рік, як не стало Миколи Дмитровича Безими. Відійшов у засвіти колишній керівник Полтавської дирекції ВАТ “Укртелеком”, депутат обласної ради кількох скликань, заслужений працівник сфери послуг України, Почесний громадянин Козельщинського району. В пам’яті усіх Микола Дмитрович залишається світлою, щирою, доброю людиною. Він заряджав навколишніх оптимізмом, обдаровував іскрометним гумором, прагнув допомогти у вирішенні житейських чи службових проблем. Можливо, важке повоєнне дитинство сформувало ці якості, а найімовірніше – мудре, щире селянське оточення, у якому він зростав.
Микола Дмитрович піднімався крутими кар’єрними щаблями, але не розгубив людяності. Життя послало чимало випробувань, перепон, гартувало, збагачувало знаннями і досвідом.
Микола Дмитрович Безима надзвичайно відповідально ставився до службових і громадських обов’язків. Його депутатська діяльність – це захист інтересів виборців із рідного Козельщинського району. Він був щирим і добрим багаторічним другом “Зорі Полтавщини”. Газету сприймав не як інструмент для здобуття популярності, а як трибуну, з якої міг звернутися до широкої аудиторії з пропозиціями, роз’ясненнями, ініціативами…
Дуже гірко писати, говорити про Миколу Дмитровича у минулому часі. Його досвіду, принциповості, оптимізму нині не вистачає. Залишаються світлі спогади і добрі справи Миколи Безими.
Його рідні, друзі, колеги по роботі, земляки зібралися біля місця вічного спочинку Миколи Дмитровича, зведеного надгробка, вклонилися його пам’яті, пом’янули справді непересічного чоловіка. Царство йому Небесне. Нехай рідна полтавська земля буде пухом.