Минулого сонячного суботнього дня на Шар-горі, що поблизу села Приліпка Козельщинського району, відбулося щорічне обласне театралізоване свято “Козацької слави цілюще джерело”. Люди, вбрані у вишиванки, віночки, коралі, з’їжджалися із ближчих і далеких країв. Дорослих і малих привітно зустрічали дівчата-волонтери й прикріпляли стрічки із символічними кольорами Козельщини – синім, золотим і малиновим. У цей час динамічно відбивали ритм учасники ансамблю “Живі барабани” Полтавської дитячої музичної школи № 1 імені П. І. Майбороди. Неподалік, між двома синьо-жовтими стягами, розташувався Гетьманський монетний двір…
У колону по чотири шикувалося полтавське козацтво. Під звуки сурм і “Запорізького маршу” нащадки славних лицарів – оборонців рідної землі й віри православної пройшли під проводом гетьмана Якова Остряниці до кургану Слави.
Із привітальними словами до земляків звернулися керівники області, району, депутати рад різних рівнів, представники духовенства, козацьких організацій, науковці. Наголошувалося, що Шар-гора – це земля, овіяна легендами минувшини. Перша згадка про одне з найдавніших поселень України, Говтву, яке було в тутешніх краях, зустрічається у “Повчанні” Володимира Мономаха. Відома ця місцина й іншою подією: у 1638 році гетьман Війська Запорозького Яків Остряниця із повстанцями розгромив тут польсько-шляхетське військо. З того часу минули сотні років, тисячі козацьких шабель і списів віддзвеніли. Нині серед свідків тих подій – лише сліди давніх валів на східній частині гори.
Голова ради отаманів ГО “Наддніпрянське вільне козацтво” Борис Гонза розповів: “Ми намагаємося зберегти ореол козацької слави. Уже п’ять років дбаємо про Шар-гору: відбудували оглядову башту, встановили пам’ятний знак, плануємо звести капличку. Частенько відвідуємо цю місцину, зокрема тренуємося, проводимо військово-патріотичну роботу. Нині багато наших козаків захищає рідну землю на буремному Сході”.
У майбутньому сучасні козаки планують об’єднатися навколо однієї всеукраїнської громадської організації. Про це свідчив напис-заклик на одній із яток: “Панове отамани Полтавщини! Підписуймо Декларацію єднання в ім’я України”.
На святі виступали артисти Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя й обласної філармонії, гурт “Живі барабани” Полтавської музичної школи № 1 імені П.І. Майбороди, зразковий танцювальний колектив “Квітограй” із Диканьки, великобагачанський дует “Огирівські козаки” і гурт “Булава”, решетилівський вокальний колектив “Фреш”…
Традиційно видовищним і захоплюючим був театралізований бій “козака” із “бусурманом”. Перемогу українського воїна ознаменували салютом.
– Кольчуга, у якій я бився із “бусурманом”, важить понад вісім кілограмів. Ось – мушкет, а ця шабля називається персидський шамшир, – розповідав допитливим режисер-постановник дійства, голова ГО “Спадкоємці Богдана Хмельницького” Василь Басаргін. – На святі “Козацької слави цілюще джерело” виступаємо із 2003 року.
На території Шар-гори по два боки розрослися курені – Вакулівський, Приліпський, Хорішківський, Говтвянський, Козельщинський, де пригощали кашею, смаколиками та співали народних пісень.
Для бажаючих придбати щось неординарне працювали виставки-продажі виробів народних умільців, для малих крутьків – атракціони й каруселі. Дітлахи, уявивши себе вартовими, оглядали довкілля верхи на коні, а завзяті козаки демонстрували, як вправно триматися у сідлі.
…Того дня, мабуть, не вітер гуляв Шар-горою, а дух козацький витав.

Оксана БІЛЕНЬКА
Анна ВАСЕЦЬКА
Анна ЧАПАЛА (фото)
“Зоря Полтавщини”