Пам’ять преподобного Агапіта Печерського, лікаря безкорисливого, православні віряни вшановують 14 червня. Для полтавців, які є парафіянами Свято-Покровської церкви УПЦ КП, цей день особливий ще й тому, що в їхньому храмі знаходиться незвичайна ікона преподобного – три роки тому, в період Різдвяних свят, на склі її кіоту було виявлено відбиток святого образу безкорисливого лікаря. Тоді парафіяни та духовенство сприйняли цю подію як добрий знак, покликаний утверджувати нас у вірі. У цій іконі міститься частинка мощей преподобного отця.
Преподобний Агапіт жив у ХІ столітті й був учнем засновника Києво-Печерської лаври, святого Антонія. Ставши ченцем Печерського монастиря, він в усьому наслідував свого наставника. За ревні труди  й глибоку віру Бог наділив Агапіта надзвичайним даром зцілювати від хвороб навіть найбезнадійніших недужих. Спочатку він лікував тільки ченців, а коли слава про нього поширилася, – усіх, хто приходив до монастиря, шукаючи його допомоги. Зцілював молитвою та зіллям, яке сам же й варив. Причому не брав за це жодної винагороди. У Києві тоді жив знаменитий лікар-вірменин, він умів безпомилково передбачати час смерті людей. Отож, якщо мав справу з хворим, якому, за його передчуттями, належало через кілька днів померти, то лікувати його категорично відмовлявся. Таке нещастя спіткало одного з бояр князя Всеволода. Вірменин сказав, що через 8 днів час перебування його на землі вичерпується. Однак сталося по-іншому – боярина зцілив преподобний Агапіт.
Після цього слава про ченця поширилася по всій Русі. Вірменин заздрив йому й вирішив помститися. Спочатку відрядив до нього напоєного смертельною отрутою чоловіка, але Агапіт урятував приреченого. Потім – підіслав людей, які дали випити отрути самому преподобному. Утім Господь зберіг блаженного, як сказано в Євангелії: “І коли вип’ють щось смертоносне, воно не пошкодить їм”
(Мк. 16, 18). Надалі преподобний Агапіт зцілив князя Володимира Всеволодовича Мономаха, який був уже при смерті і якого безуспішно лікував вірменин. Від щедрої князевої винагороди безкорисливий лікар відмовився. Після багатьох богоугодних трудів преподобний Агапіт захворів. Дізнавшись про це, вірменин прийшов до нього й після довгої розмови з блаженним сказав, що тому залишилося жити три дні. Преподобний відповів, що проживе ще не менше трьох місяців. Вірменин пообіцяв: якщо Агапіт виявиться правим, постригтися у ченці. Преподобний Агапіт продовжував лікувати людей ще три місяці й відійшов до Господа 1 (14 за н. ст.) червня 1095 року. Його мощі знаходяться у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.  Вірменин же справді став ченцем і жив у монастирі до смерті, лікуючи хворих і свою душу.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.