У  Великій Багачці віддзвеніло ніжними струнами бандур, задушевною українською піснею традиційне обласне свято кобзарського мистецтва “Взяв би я бандуру”. Цьогоріч великобагачанці та гості селища зібралися вшанувати видатного кобзаря Федора Кушнерика, 140-річчя з дня народження якого відзначається саме у 2015-му, та з нагоди 90 років з часу утворення Великобагачанського району.
Як і завжди, на свято прибули аматорські колективи художньої самодіяльності та майстри народних промислів із різних куточків Полтавщини.
Урочисте відкриття свята відбулося біля пам’ятників двом безсмертним кобзарям – Тарасові Шевченку і Федору Кушнерику. До пам’ятників видатних синів України представники влади, митці та громадськість поклали квіти. А згодом усіх гостей запросили відвідати ряд концертних майданчиків, насолодитися досконалими українськими піснями, побувати на вернісажі місцевих художників, помилуватися виставкою робіт майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, придбати гарні й корисні речі.
Бездоганними були танцювальні композиції від ансамблю народного танцю “Джерело” Гадяцького училища культури ім. І. П. Котляревського. Вперше на Великобагачанську сцену піднялася капела бандуристів об’єднання художніх колективів Черкаської обласної ради. До слова запросили заступника голови обласної ради Володимира Микійчука, голів райдержадміністрації та райради Оксану Звіздай і Євгена Луценка, Героя України, знаного аграрія Івана Балюка. Багато гарних вітань і побажань прозвучало на адресу присутніх. Відзначали величність постаті Федора Кушнерика в українській культурі, щиро зичили всім добра і миру. Потім запросили на сцену правнука Кушнерикового кума – бандуриста, студента Київського університету культури і мистецтв Богдана Джурку та правнучку самого знаменитого кобзаря – студентку інституту мистецтв Київського університету ім. Б. Грінченка Олесю Фаліну. Вродлива голосиста юнка побажала землякам свого славного пращура доброти в серцях і миру в державі. Родина Фаліних передала Великобагачанській дитячій музичній школі родинну реліквію – давній глиняний глек. І знову полилася пісня під звуки правічної бандури – багатоголоса, задушевна, щира, аби знову і знову збирати навесні шанувальників народної творчості у красуні Великій Багачці – селищі хліборобів, козаків і золотоголосих співаків.

Олена ЦЕБРІЙ
Журналіст