Починаючи з січня поточного року, набрав чинності закон України щодо розміру та умов застосування понижуючого коефіцієнта і збільшення бази нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ). Цей законодавчий акт зорієнтований на отримання легальної заробітної плати і, як наслідок, гідного пенсійного забезпечення.
Незалежно від отриманого працівником протягом місяця заробітку (0,5, 0,3 ставки тощо) роботодавець зобов’язаний сплатити суму ЄСВ на рівні, не меншому, ніж із мінімальної заробітної плати, а це з 1218 гривень.
Одночасно зі сплатою платник змушений персоніфікувати проплачені кошти своїм найманим працівникам шляхом подання звітності. І хоча наразі адміністрування ЄСВ здійснюється Державною фіскальною службою, органи Пенсійного фонду України піклуються про правильність заповнення окремих таблиць звітності.
Відповідно зазнала суттєвих змін діюча система звітування, в якій запроваджено додаткову інформацію. Передусім з’явилися нові графи у таблиці 6 Додатка 4 Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: графа 19 “Сума різниці між розміром мінімальної зарплати та фактично нарахованою зарплатою за звітний місяць”, в якій відображатиметься додаткова база у вигляді різниці між мінімальною зарплатою і фактичною зарплатою, яку нарахували працівникові. При цьому в графу 10 треба проставити нововведений код типу нарахувань “13”; графа 21 “Сума нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (на заробітну плату/доход)”, уведення якої продиктоване тим, що з 1.01.2015 року база для ЄСВ передбачена для кожної застрахованої особи; графа 24 “Ознака неповного робочого часу (1 – так, 0 – ні)”. Ознака “1” проставлятиметься у разі, якщо особа працює неповний робочий день, неповний робочий тиждень, неповний день при неповному тижні.
Для графи 9 введено нові категорії застрахованих осіб – “47–49”: “47” – для відображення середнього заробітку мобілізованих працівників, який не підлягає компенсації з Держбюджету; “48” – для виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; “49” – для відображення періоду неоплаченої відпустки під час проведення антитерористичної операції.
При аналізі звітності платників виявляються непоодинокі випадки допущення різноманітних помилок. У подальшому, з метою їх уникнення, радимо звертатися за консультаціями до спеціалістів територіальних управлінь Пенсійного фонду України за місцем реєстрації.

Людмила СМОТРИЦЬКА
Начальник управління Пенсійного фонду України Київського району     м. Полтави