Трійця, або П’ятидесятниця, присвячена події зішестя Святого Духа на апостолів на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. Трійця відзначається як одне з дванадцяти найбільших церковних свят. Саме в цей день відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, й люди навчилися прославляти три іпостасі Єдиного Божества: Отця, Сина й Святого Духа. Цього року день Святої Трійці припадає на 31 травня.
Після Вознесіння Господнього, дотримуючись наказу Божого, апостоли залишилися в Єрусалимі в очікуванні даної їм обітниці. І ось на десятий день, коли всі вони разом із Богородицею та іншими учнями знаходилися в одній світлиці, настав час великої події: “… зчинився шум із Неба, ніби буря раптова зірвалася і переповнила весь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав” (Діян.., 2: 1-4). Таким чином апостоли одержали силу з Неба й почали проповідувати всім народам світу їхніми рідними мовами про Іісуса, який Воскрес, як про Царя та Господа. Цю подію називають також днем народження Церкви.
У Біблії немає безпосереднього викладення вчення про Святу Трійцю, проте є ряд вказівок, які й покладено в основу догмату Святої Трійці. Так, ще в Старому Заповіті знаходимо місця, де Бог говорить про себе у множині (напр. Буття 1:26 та Буття 11:
6-7). У Новому Заповіті найбільш чітко вказівка на триєдність подається в Хрещенні Іісуса Христа в Йордані. Догмат триєдності Бога, як правило, оголошується недосяжним для людського розуму в повному обсязі й осягається лише “досвідом духовного життя”. У зв’язку з цим говорять про Святу Трійцю як про “найбільшу таємницю християнської віри”.
Напередодні святкування П’ятидесятниці православні відзначають Троїцьку батьківську поминальну суботу, служби якої починаються з вечора п’ятниці парастасом. Парастас перекладається з грецької як “клопотання” чи “посередництво”. Церква молиться перед Господом за всіх своїх від віку спочилих православних чад. Таким чином спочилі також долучаються до святкування Трійці. У понеділок відзначається День Святого Духа.
За древніми традиціями нашого народу, три останніх дні перед Трійцею та три перших дні після неї називаються Зеленими святами. Їхня обрядовість знаменує завершення весняного й початок літнього календарного циклу. Наші предки прикрашали домівки зеленим гіллям клена, липи, ясена. Долівку встеляли запашним зіллям. Усе це було символом відродження життя, символом здоров’я і достатку.
Християнство надало цьому звичаю більш сакрального значення і через освячення зілля в святу П’ятидесятницю вселило в серця людей віру у всеперемагаючу і нездоланну ніякими пекельними силами могутність Духа Святого. Під час богослужіння вірні стоять у храмах із квітами чи зеленим віттям у руках, виявляючи в такий спосіб радість і вдячність Богові за наше духовне життя.