Шановні полтавці!
Щороку в третю неділю травня ми в жалобі схиляємо голову перед нашими співвітчизниками, котрі стали жертвами тоталітарно-репресивного режиму.
Мільйони безвинних людей – інтелігенцію та трудову еліту нашого  народу – було знищено чи приречено на муки та голодну смерть у таборах, заслано в далекі безлюдні землі.
Полтавщина – один з найбільш постраждалих від сталінського режиму регіонів. У 1937–1938 роках було репресовано більше десяти тисяч наших земляків.
Всупереч нелюдським знущанням і величезним втратам, український народ зміг вистояти та здобути омріяну поколіннями незалежність. Та відгомін тоталітарного минулого знову нагадує про себе кривавими подіями на Сході України.
Сьогодні ми не маємо іншого вибору, ніж захистити свою державу, свою свободу, свій демократичний вибір.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти в пам’яті народу ті трагічні сторінки історії та ніколи не допустити їх повторення.
Вічна пам’ять невинно закатованим. Молимося за душі всіх, хто загинув у ті страшні роки.