На одному зі ставків поблизу села Горбатівка Диканського району пройшов відкритий чемпіонат області з ловлі хижої риби спінінгом із берега. Змагалися 75 рибалок з Києва, Полтави, Харкова, Донецька, Краматорська, Маріуполя, Дніпропетровська, Чернівців та кількох районів Полтавщини.

Цей сільський ставок різниться від інших, бо зариблений він лише хижаками – судаком, окунем, щукою. І незважаючи на не дуже сприятливу погоду для риболовлі – сильний поривчастий вітер, – спортсмени здобули чимало риби. Майже 95 відсотків улову – щука вагою 300–800 грамів. Представник Полтавської обласної федерації риболовного спорту Кирило Безверхий розповів, що результати 11, 12, 15 “хвостів” у турі – дуже пристойні. Й змагання в цілому пройшли вдало.
Але впіймав – відпусти. Це – обов’язкова умова змагань зі спортивної риболовлі. Киянин Артем Кирич говорить, що це вдячність рибині за те, що вона піймалася на гачок. Коли відпускаєш рибу, отримуєш не менше задоволення, ніж коли забираєш її додому.
Представник Полтавської обласної федерації риболовного спорту Олександр Шаманов пояснює, що любительська риболовля – це більш пасивне заняття і менше задоволення. У спортивному ж змаганні більше присутній азарт. Щоб спіймати рибу, треба мати більшу майстерність.
А ось щодо традиції відпускання улову, то його спочатку зважують, а потім: рибко, пливи. Переважно цього дотримуються спортсмени й під час простої риболовлі. “Якщо, звісно, дружина чи теща просять принести додому рибу, то приносимо, але в більшості випадків рибу відпускають. Спортсмен користується принципом не вбивай”, – говорить Кирило Безверхий.
На противагу деяким іншим федераціям рибальства Полтавська обласна існує не так давно. Наші спортсмени поки що не мають особливих нагород, але оптимістично переконують – ще все попереду. “Ми активно спілкуємося, слідкуємо за тенденціями риболовецького спорту, – продовжує Кирило Безверхий. – Коли якась федерація організовує змагання, беремо в них участь. “Вивчаємо рейтинги, щоб потрапити на чемпіонат України, а потім, подолавши ці етапи, матимемо можливість потрапити й на чемпіонат світу”.
Суттєвий прогрес полтавських спортсменів, гарну організацію змагань відзначили й їхні досвідчені колеги. Заслужений майстер спорту, дворазовий чемпіон України зі спінінгової ловлі риби киянин Володимир Воротняк зазначив: “Головне, щоб Полтавська федерація продовжувала працювати з тим же ентузіазмом, і за кілька років тут будуть достойні спортсмени”. А заодно ділиться досвідом та рецептом перемоги: “Якщо людина психологічно неврівноважена, їй у риболовецькому спорті робити нічого. Іноді треба, як пружина, стиснутися заради єдиного клювання, а іноді – бігати берегом туди-сюди, щоб знімати рибу. Треба пристосовуватися до умов риболовлі. Й у кого це виходить найкраще, той досягає успіху”.
На Полтавщині спортивною риболовлею займаються спінінгісти з Кременчука, Диканьки та Полтави. Щоправда, спортивна риболовля – досить дороге задоволення. “Якщо слідкуєш за тенденціями, хочеш бути в тренді й перемагати, треба мати не лише чимало комплектів спінінгових приманок, а й під усіляку рибу спінінгові вудилища, котушки, шнури. Вартість вудилищ, якими ми ловимо на змаганнях, коливається від 2 до 20 тисяч гривень. Деякі котушки у спортсменів коштують близько 20 тисяч гривень, – розповідає Кирило Безверхий. – Сподіваюся, дружина про це не дізнається”.
У підсумку змагань переможців у різних категоріях було чимало. Один з них – полтавець Сергій Книш. Улов – 16 рибин загальною вагою 8 кілограмів 760 грамів. Представник полтавської команди “Рибохват” завоював головний приз змагань – човен.
А в результаті всі учасники, крім азартної боротьби, отримали задоволення від улюбленого хобі та спілкування з колегами. Багато хто з гостей пообіцяли із задоволенням завітати на Полтавщину ще, адже тут побачили чимало гарних водойм.

Сергій БЛАВАЦЬКИЙ
Журналіст