Свідомих у нас багато
Нещодавно завдяки спільним зусиллям громадського об’єднання “Є свідомі”, полтавських волонтерів та медиків на фронт поїхав ще один УАЗ для потреб санітарної роти 128-ї гірсько-піхотної бригади Збройних сил України. Перед відправкою його освятив архієпископ Полтавський і Кременчуцький (УПЦ КП) Федір. Камуфльований санітарний автомобіль укомплектований медикаментами, аптечками і навіть продуктами для фронтових медиків.
Історію відродження цієї ще недавно наскрізь іржавої машини розповідає приватний підприємець Сергій Лисенко:
– Ігор Окіпнюк, один із активістів руху “Є свідомі”, промоніторив ринок УАЗів – завдяки підвищеній прохідності саме їх просять сьогодні військові медики. Цей автомобіль за 20 тисяч гривень знайшли у Харкові. Дуже боялися, що така зношена машина може не доїхати, але підприємець Едуард Орлеан зміг перегнати її до Полтави. Повністю за власний кошт відремонтував УАЗ на своїй станції технічного обслуговування інший підприємець, Сергій Атрощенко. Для оновлення салону та облаштування його під медичні потреби все необхідне зробили вже мої наймані працівники. Тут є тумбочка для препаратів та медикаментів, місця для двох нош.
На репліку начальника відділу екстреної медицини і медицини катастроф департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Володимира Мохначова про те, що наразі УАЗи вивозять з поля бою по троє лежачих, якщо є підвісні ноші, підприємець пропонує:
– Зробіть мені екскурсію, щоб подивитися, і наші фахівці облаштують салон так само. Немає нічого неможливого, коли є небайдужі люди. А їх насправді дуже багато!
Що потрібно на передовій
Волонтери говорять, що медикам на передовій постійно потрібні перев’язні та інші витратні одноразові матеріали. За словами Тетяни Рожкової, військовим вкрай необхідні спеціальні аптечки НАТівського стандарту. Там є все, щоб врятувати людину від трьох основних причин смерті на війні: втрати крові, пневмотораксу (потрапляння повітря у грудну клітку через рану) та порушення прохідності дихальних шляхів. На жаль, в Україні, яка десятиліттями була мирною державою, аптечки НАТівських стандартів для надання само- і взаємодопомоги в бою ще не зареєстровані, тому за бюджетні кошти їх купувати не можна, надія поки що лише на волонтерів, спонсорів. Одна така аптечка коштує 80 доларів. Як зазначила Тетяна Рожкова, наразі отримуємо їх лише з-за кордону завдяки українській діаспорі. А кожного бійця ще треба вчити користуватися її вмістом, щоб допомогти собі й товаришам. Саме цим і займається волонтерський рух “Баррі” (так звали швейцарського сенбернара, який врятував кілька десятків людей).
Ідея наповнити УАЗ медичною “гуманітаркою”, та ще й любов’ю полтавських колег-лікарів, виникла згодом. Громада Родчестера (США) допомогла зібрати два великих медичних рюкзаки для хірургів на передовій. Свій внесок зробили лікарі, медперсонал відділу екстреної медицини: комплектували автомобіль перев’язними матеріалами, шприцами, ліками.
Полтавці на фронті
Директор департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак зазначив:
– Коли у минулому році Полтавщина формувала першу санітарну роту для служби в зоні АТО, було багато нарікань на зношену техніку. Обласна рада, облдержадміністрація виділяли додаткові кошти для її відновлення та доукомплектації. І вже незабаром з’ясувалося, що саме старенькі повнопривідні УАЗики найбільш ефективні при евакуації поранених із так званої “червоної” зони – з-під обстрілу, часто по бездоріжжю.
У складі санітарної роти було відправлено 40 машин. За останніми даними, 30 із них справно служать і досі. Ще тоді працівники центру екстреної медичної допомоги зібрали з миру по нитці й у подарунок від медиків установи підготували все необхідне для проведення перев’язок, іншої допомоги на полі бою.
За даними обласного військового комісаріату, до санітарної роти було мобілізовано більше сотні мешканців області – водіїв, санінструкторів. Із Полтавським батальйоном територіальної оборони на війну з числа медиків пішли лікар і два фельдшери. Від початку АТО було мобілізовано більше десятка полтавських лікарів. Всі вони рятували і рятують життя українців на Донбасі.

Ольга ЩЕГЛОВА
“Зоря Полтавщини”