9  квітня Верховна Рада України ухвалила чотири закони щодо засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні, відкриття архівів радянських спецслужб та визнання УПА й інших організацій борцями за незалежність України. У парламенті ці закони назвали декомунізаційним пакетом. Після набуття законами чинності мають бути знесені пам’ятники комуністичним діячам, перейменовані міста та вулиці, відкриті архіви усіх каральних органів СРСР та заборонена радянська символіка.
Засудження комунізму та нацизму. Окремим законом Верховна Рада засудила комуністичний та нацистський тоталітарні режими і заборонила їхню символіку. Визнається, що обидва режими проводили політику державного терору.
У день укладення радянсько-німецького пакту “Молотова-Ріббентропа” 23 серпня встановлюється спеціальний День пам’яті жертв обох режимів.
За пропаганду символів режимів встановлюється однакове покарання у вигляді ув’язнення до п’яти років.
До символів комуністичного режиму зарахували герб, прапор та гімн СРСР, публічне виконання якого в Україні відтепер заборонене.
Протягом півроку від ухвалення закону всі назви вулиць й інша топоніміка, пов’язана з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади. Це ж саме стосується і пам’ятників комуністичного і нацистського режимів, які мають бути демонтовані.
Перейменувати також мають міста, райони й області. Це торкнеться назв тисяч вулиць і сотень районів та міст, навіть Кіровоградської області та Кіровограда, які названі на честь Сергія Кірова. А також Дніпропетровської області та Дніпропетровська, названих на честь Григорія Петровського. Державна реєстрація документів із новими адресами має бути безкоштовною.
Закон ґрунтується на низці резолюцій ПАРЄ, які прирівнюють та засуджують комуністичний режим у СРСР та нацизм у гітлерівській Німеччині.
Пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного режимів вважатиметься публічне заперечення “злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років та нацистського режиму”. Пропагандою також вважатимуться виготовлення та поширення продукції, яка містить символіку комуністичного та нацистського режимів. Під заборону потрапляє і зображення поєднання серпа та молота.
Усі громадські та юридичні організації, які порушуватимуть закон, підлягатимуть зняттю з державної реєстрації.
Заборона не поширюватиметься на використання символіки в експозиціях музеїв, тематичних виставках, наукових і навчальних посібниках, а також підручниках і матеріалах освітнього характеру. Також не заборонено зображувати символи на надгробках, пам’ятниках та пам’ятних знаках, розташованих на території кладовищ, під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій.
День примирення. Верховна Рада ухвалила закон “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Серед іншого цей документ запроваджує нову пам’ятну дату – День пам’яті та примирення, який відзначатимуть 8 травня. При цьому 9 травня залишається Днем Перемоги й надалі буде офіційним вихідним днем.
Також депутати скасували використання радянської символіки під час пам’ятних заходів, які стосуються Другої світової війни.
Визнання УПА. Закон надає спеціальний статус усім військовим та підпільним українським організаціям ХХ століття, які боролись за незалежність країни. У документі вказаний перелік організацій, які визнаються такими, що боролись за незалежність України, і серед них є Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.
Україна надає соціальні гарантії та пільги усім учасникам боротьби за незалежність нашої держави у ХХ столітті. Щоправда, які саме пільги їм надаються, у законі не прописано.
Відкриті архіви. У декомунізаційному пакеті парламент ухвалив закон “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років”. Цей документ відкриває усі документи силових структур СРСР та УРСР. А також зобов’язує відкрити усі архіви, які мали репресивні, силові та правоохоронні органи часів СРСР.
Кожен громадянин отримує право вільно потрапляти до архіву, надаючи свій паспорт та заяву про бажання ознайомитися із документом.
Для адміністрування, розсекречення та надання доступу до архівів на базі Інституту національної пам’яті створять спеціальний галузевий державний архів.

За матеріалами інформагентств підготувала
 Яна ОНИЩЕНКО, позаштатний кореспондент “Зорі Полтавщини”.