Цьогорічна весна через свій дощовий норов претендує на певну особливість, однак дощі навесні – це хороша передумова майбутнього урожаю, запевняє генеральний директор ТОВ “АПК “Докучаєвські чорноземи” Карлівського району Анатолій Кибка.
У цій агропромисловій компанії сівбу ранніх ярих зернових і зернобобових культур уже практично завершили, посіяли горох на площі 350 гектарів, ярий ячмінь – близько 2 тисяч гектарів, а також овес і яру пшеницю. На часі – закінчення підживлення озимини, а там і сівбу соняшнику (майже 4 тис. га) та кукурудзи (близько 6 тис. га) розпочинатимуть. Завершить комплекс весняно-польових робіт сівба круп’яних культур та сої, останню сіятимуть більш як на 3 тисячах гектарів.
Зайшла мова й про проблеми цьогорічної посівної кампанії. Головна з них – ціни на витратні матеріали.
– Цьогорічні ціни на пальне, насіння, міндобрива й засоби захисту рослин зросли фактично втричі, а значить, значно зростає собівартість виробництва. Відповідно зросте в ціні наша продукція, потрібно збільшувати й виплати орендодавцям за земельні паї, – розмірковує співзасновник ТОВ “АПК “Докучаєвські чорноземи” Юрій Кобченко. – Очевидно, що друга половина цього року й наступний рік будуть складними та багато в чому вирішальними.
Загалом же в агропромисловій компанії техніка добре підготовлена до роботи, створено відповідний запас пально-мастильних матеріалів, гербіцидів, озима пшениця (понад 4 тисячі гектарів) вийшла з перезимівлі у відмінному стані. Добре відпрацьовано тут і застосування агротехнологій. Тож небезпідставно господарники розраховують на хороший результат. Водночас не може не тривожити фінансово-економічна ситуація в нашій країні. Поділився Юрій Кобченко і підсумками роботи агроформування в минулому році.
– 2014-й був для нас вдалим як за рівнем урожайності, так і в питаннях будівництва та введення в експлуатацію нових об’єктів, – зазначив він. – Ми продали продукцію і погасили частину кредитів, а за два місяці сільгосппродукція значно зросла в ціні, тобто ми трохи втратили, але не помиляється той, хто не працює. Нині ж ми повністю розрахувалися за оренду паїв і впевнено дивимося у майбутнє.
АПК “Докучаєвські чорноземи” має потужні плани розвитку на рік нинішній. Зокрема це будівництво тепличного господарства й добудова комплексу із відгодівлі свиней у селі Білухівка, де буде одночасно утримуватися 10-тисячне поголів’я. Нині вже укладено угоду з чесько-австрійською фірмою, з якою агрокомпанія співпрацює вже більше 5 років, на будівництво трьох сараїв, два – вже функціонують. Оскільки забезпечення виробництв природним газом виливається у добру копієчку, надто після нинішнього підвищення вартості енергоносіїв, у “Докучаєвських чорноземах” планують перевести енергообслуговування елеватора зі зрідженого газу на пілети власного виробництва. До речі, контори та побутові приміщення докучаєвці перевели на обігрів із використанням пілетів ще минулого року. Обсяги виробництва цього енергоресурсу теж доведеться дещо збільшити. Якщо торік АПК близько тисячі тонн пілетів продав до Польщі, то нині задумуються про більш повномасштабне застосування останніх у власному виробництві. Добре, що сировини для виготовлення пілетів (соломи й відходів соняшнику), за словами Юрія Кобченка, вистачить до наступного врожаю, є на складі ще понад 400 тонн пілетів. Поки що виробництво цієї стратегічної енергоємної продукції забезпечує одна установка, готові до пуску ще три, але, щоб їх підключити, необхідно заплатити (за збільшення потужностей) компанії “Полтаваобленерго” приблизно 600 – 700 тисяч гривень, констатує Юрій Кобченко.
– І це вже – проблема державної влади, бо тоді можна було б перевести на обігрів пілетами і школи, й дитсадки. Фактично ми підрахували: якби держава закупила котли, то ми могли б забезпечити енергоресурсами всі освітні й дошкільні заклади району. А це як мінімум у 5 – 6 разів дешевше від вартості використання природного газу. Дешевше це й для населення. До речі, я торік вдома встановив такий котел і опалюю будинок пілетами, це вигідно й екологічно безпечно, – додав Юрій Кобченко.
***
У Карлівському районі вже стало доброю традицією проведення передсвяткових ярмарків. Не стали винятком і Великодні свята. Для реалізації власної продукції до районного центру завітали місцеві сільгосптоваровиробники й переробники.
Уся представлена продукція, за словами карлівчан, відсотків на 30 дешевша, ніж на звичайному, так би мовити, стаціонарному, базарі чи в магазинах. А про те, що вона ще й високої якості, сумнівів не виникало – покупці голосували за це власним гаманцем. Підійти до полиць поближче, щоб як слід роздивитися та поспілкуватися з продавцями, через постійні черги було складно. Найбільш різноплановим, з найширшим асортиментом, було представництво ТОВ “АПК “Докучаєвські чорноземи”: від овочів (повний борщовий набір) до солінь, консервованих соків і варення, кондитерських і хлібобулочних виробів, а ще – олія, мед, молоко, м’ясо й м’ясна продукція, ковбаси, копченості, крупи, живі кролі й нутрії. А також молодняк птиці: курчата – по 10 гривень, бройлери – по 16, каченята – по 13, гуси – по 43 гривні за голову від інкубаторно-птахівничого підприємства “Докучаєвські чорноземи”, що значно дешевше від звичайних цін.
М’ясо овець по 45 гривень за кілограм, м’який сир, молоко, олію, мед і борошно пропонувало ПСП “Орач”. У них завжди все дешевше, прокоментувала жіночка з черги біля полиць із продукцією СТОВ “Світоч”. Цукор, олію, борошно й овочі можна було придбати й від агроформувань “Ланна-Агро” та “Лан-МТС”. М’ясо, молоко та зерно (по 2,7 гривні за кілограм, тоді як на звичайному ринку воно – по 3,5 гривні) привезло карлівчанам СТОВ “Вітчизна”. А ПП “Піддубний” порадувало городян живою рибою. Щойно під’їхала автівка, як сформувалася черга й біля полиць із продукцією Нововодолазького молокозаводу Харківської області, де орендує землі АПК “Докучаєвські чорноземи”…
На ярмарку були й смачна каша, вареники та гарячий чай, якими безкоштовно пригощали всіх бажаючих. Хорошого настрою покупцям додавали веселі музики.
Карлівський міський голова Володимир Слєпцов, голова районної ради Світлана Стасенко, голова райдержадміністрації Сергій Костенко запевнили, що такі ярмарки проводитимуться й надалі, та подякували сільгоспвиробникам, які підтримали пропозицію влади й узяли участь у великодніх торгах.
Ознайомитися з ходом ярмаркувань завітав і співзасновник ТОВ “АПК “Докучаєвські чорноземи” Юрій Кобченко. Він зазначив, що загалом фінансової вигоди від участі в ярмарку не очікує, оскільки це – не бізнесовий проект, але з огляду на складну ситуацію в країні агропромислова компанія вирішила підтримати своїх земляків. Возять “Докучаєвські чорноземи” продукцію власного виробництва на ярмарки й у Полтаву, Копили, Розсошенці Полтавського району, словом, скрізь, куди їх запрошують. А ще за минулий рік вдалося значно розширити власну торговельну мережу. Тож високоякісні докучаєвські продукти смакують ще й у Зінькові, Лубнах, Великій Багачці, Краснограді Харківської області. Кияни, які скуштували м’ясну продукцію від “Докучаєвських чорноземів”, просять відкрити торговельні точки й у столиці, але це потребує значних капіталовкладень, тож поки що про це не йдеться.
– Овочі, фрукти та ягоди ми готові вирощувати на значно більших площах, але їх у пікові періоди складно своєчасно реалізовувати, – розповідає Юрій Кобченко. – Скажімо, були випадки, коли за один день ми збирали 9 тонн полуниці. Загалом же торік зібрали 30, а позаторік – 60 тонн цієї корисної ягоди. Тому в пору збору врожаю я прошу керівників дитсадків і таборів відпочинку забрати ягоди практично за безцінь. Більше того, торік 6, а позаторік – 12 тонн полуниці ми роздали безкоштовно шкільним і дошкільним закладам району, пропонуємо їм і овочеву продукцію.
Загалом же з фруктів тут виробляють соки в асортименті, варять варення з полуниці та яблук, але є нагальна потреба в будівництві овочесховища.
– На будівництво овочесховища, вартість якого півтора року тому становила 20 мільйонів гривень, а зараз утричі дорожча, поки що не вистачає коштів, – констатує Юрій Кобченко. – До речі, вже 5 років минуло відтоді, як в агропромисловій компанії посадили фруктовий сад, а компенсації від держави за відповідною програмою не дочекалися й понині. Як не отримали дотацію й на будівництво зерноелеватора, який теж працює вже не один рік. Окрім цього, є ще одна проблема, яка потребує вирішення, а саме: у ставках і свердловинах не вистачає води для зрошення саду й овочевих плантацій. Тож якщо в попередні роки під овочі ми відводили по 50 гектарів, то в цьому році буде лише 12 гектарів.
І все ж, попри проблеми, зупинятися на досягнутому докучаєвці не збираються. У планах – розвиток тепличного господарства, інших галузей агровиробництва.

Людмила ДАЦЕНКО,
Анна ЧАПАЛА (фото).