Із квітня 2015 року почався нерест риби. Протягом нерестового періоду риба масово мігруватиме, зокрема й до нерестовищ Сулинської затоки, які займають площу 31,1 тисячі гектарів. Одне із основних нерестовищ Кременчуцького водосховища по загальній рибопродуктивності займає перше місце серед водосховищ дніпровського каскаду.
Нерестовий період у Кременчуцькому водосховищі триватиме з 1 квітня по 9 червня включно. Протягом цього часу забороняється рух усіх видів плавзасобів, будь-яке рибальство.
Порушники природоохоронного законодавства будуть притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 249 Кримінального кодексу України та статтями 85, 86, 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – ККУ та КУпАП).
Відповідно до змін і доповнень, внесених законом України від 21.01.2010 року №1827/4 до ККУ та КУпАП, відповідальність за незаконний вилов, придбання або реалізацію об’єктів тваринного світу зросла. Так, за порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного світу штрафи збільшилися втричі – від 3 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої. Водночас подібні дії, вчинені до об’єктів тваринного світу, які перебувають у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу від 9 до 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.
Порушення другої частини статті 249 ККУ щодо незаконного займання рибним або іншим промислом, у випадку незаподіяння істотної шкоди, карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі до 3 років. За застосування вибухових, отруйних речовин, електроструму передбачене покарання штрафом від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі до 3 років із конфіскацією знарядь і засобів лову.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541 значно збільшені такси для обчислення розміру шкоди за порушення законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування об’єктів тваринного світу. Так, за одного протиправно впійманого судака розмір шкоди становить 903 гривні, сома – 752, щуки, сазана чи білизни – 602, ляща – 301, плітки – 150, плоскирки, окуня – 150, карася сріблястого – 30 гривень.
Природоохоронні установи, взаємодіючи з підрозділами УМВС України, виконавчою владою та органами місцевого самоврядування, приділять особливу увагу проведенню нерестової кампанії.
Звертаємось до всіх громадян: не будьте байдужими та інформуйте органи рибоохорони, інші спеціально уповноважені структури про браконьєрський вилов риби впродовж нересту.

Юрій Антоненко
Начальник Сулинського басейнового відділу охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства