Заняття з тактичної медицини – тієї, що у фронтових умовах дає шанс пораненому вижити, пройшли на березі Ворскли в обласному центрі. Учасники занять – лікарі станцій екстреної медичної допомоги з Полтави, Кременчука, Лубен, Миргорода.
Інструктор Микола Андрієвський з літа минулого року вже ознайомив із прийомами тактичної медицини кілька тисяч людей, у тім числі й у зоні АТО. Сам навчався у фахівців зарубіжних армій, опрацьовує літературу з тактичної медицини, створив у соцмережі Facebook групу “Дай бійцю шанс”.
Статистика стверджує, що при значних пораненнях у зоні бойових дій 90 відсотків людей не доживають до лікарського втручання. Адже через крововтрату можна загинути за дві хвилини, через непрохідність дихальних шляхів – за п’ять. При проникаючому пораненні грудей (пневмотораксі) смерть настає за 5–15 хвилин. Бійців країн НАТО навчають способам само- та взаємопорятунку на рівні стрілецької підготовки – офіцера, солдата, кухаря, водія… Мета тактичної медицини – не вилікувати бійця, а зробити так, щоб від дожив до евакуації чи отримання більш кваліфікованої допомоги.
До учасників тренінгу в Полтаві ставлення було доволі прискіпливе, адже у подальшому саме вони навчатимуть колег, рятувальників, волонтерів, а головне – бійців перед відправкою на війну.
***
…Досвідчені лікарі уважно слухають інструктаж, намагаються якнайкраще виконати поставлені завдання. Виявляється, крім знань та вмінь, потрібна неабияка фізична підготовка. Завдання: дістатися до пораненого на голос, із заплющеними очима, виявити ушкодження та накласти джгути. Одразу після виконання – “розбір польотів”. Успішність різна: хтось впорався, комусь вдалося погано.
Затим – коротка лекція про основні методи евакуації поранених. За словами інструктора, для солдата достатньо вміти застосовувати п’ять-шість способів. Микола Андрієвський просить лікарів під час навчань бійців робити акцент на евакуації лежачи. З пораненими не можна панькатися, на жалість немає часу.
– Зараз другі номери “призначають” собі два поранення. “Ойкнете”, коли їх знайдуть. Перші номери, ваша задача – дістатися до травмованих, попередити, що ви – свої, перевести зброю на запобіжник, перевірити наявність кровотеч на кінцівках. Після виявлення уражень, накладення джгутів починаєте евакуацію. Другі номери в цей час повинні репетувати і з усіх сил заважати тим, хто надаватиме допомогу.
Для повноти ефекту інструктор запалює димову шашку. За командою “Контакт” починається гвалт: “Ой, допоможіть! Допоможіть! Боляче!” “Ти жива? Іти можеш?” “Ліва! Ліва нога. Там боляче”.
– Шкода, не всім диму дісталося, – посміхається тренер після вправи й аналізує роботу кожного учасника, даючи корисні поради.
За словами інструктора, без курсу тактичної медицини навіть найсучасніша аптечка не допоможе. У “натівських” аптечках є обладнання, призначення й застосування якого теж треба пояснювати солдатам. Найбільше помилок робиться через недбале накладання джгутів, несвоєчасну діагностику пневмотораксу.
– Трапляється, розповідаю бійцям про способи допомоги пораненому, а у відповідь: “Я з таким уже стикався”. І хлопці усвідомлюють, що не змогли врятувати товариша лише через брак умінь. Жалкують, що не мали цих знань раніше. У тих, хто вже побував на війні, дуже сильний стимул, вони за день засвоюють значно більше інформації, ніж “необстріляні”, хто страждає на “комплекс безсмертності” й певен, що куля його не зачепить.
Як зазначив начальник відділу екстреної медичної допомоги та медицини катастроф департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Мохначов, за програмами надання психологічної підтримки, домедичної допомоги з елементами тактичної медицини в області підготовлено більше ста універсальних волонтерів у Полтаві й Кременчуці, по півсотні – у Лубнах і Миргороді. Але тренінг фахівців для роботи у воєнних умовах пройшов у Полтаві вперше.

Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”