Благовіщення Пресвятої Богородиці православні християни відзначають 7 квітня. Воно є одним із найбільших церковних свят, в основі якого – повідомлення Архангела Гавриїла Діві Марії благої вісті про народження у неї Божественного Немовляти, Спасителя роду людського.

На благу вість Архангела про втілення Божого Сина людство чекало довгі-довгі тисячоліття. Від Таїнства Благовіщення починається Новий Завіт, починається наше спасіння.
По досягненні 14 років, коли за іудейськими законами перебування Пресвятої Діви Марії у храмі мало закінчитися, вона була заручена праведному вісімдесятилітньому старцеві Йосифу, бідному теслі з роду Давидового, якому доручили оберігати Її чистоту. Переселившись у Назарет, у дім Свого Обручника, Пресвята Марія продовжувала таке ж молитовне життя, як і раніше в храмі.
В один із днів Пресвятій Діві явився з Небес посланий Богом Архангел Гавриїл і вітав Її словами: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою; благословенна Ти між жонами”. Він приніс Їй велику звістку, яку чекало небо, чекала земля, чекали душі праведних у потойбіччі. З цим днем сповнилася Божа обітниця послати Спасителя, бо цього дня “Слово стало тілом і оселилося між нами” (Йоан 1, 14). Благовіщення дає початок низці великих Таїнств із життя Іісуса Христа і Його Пресвятої Матері.
За часом встановлення свято Благовіщення є одним із найдревніших. Про його давнину свідчать у своїх повчаннях Отці Церкви III – IV століть: Григорій Неокесарійський, Афанасій Олександрійський, Іоанн Золотоустий,  Ієронім, Августин та інші. У VII столітті Іоанн Дамаскін і митрополит Нікейський Феофан створили канони на свято Благовіщення.
В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. Наш народ особливо шанує возвеличені ним події і суворо забороняє в цей день будь-яку працю. За прадавнім спостереженням, на Благовіщення навіть птахи не в’ють гнізд. Люди казали, що досить тільки доторкнутися в святковий день насіння чи зерна, щоб воно тієї ж миті втратило свою сходову силу. Отож польові роботи починалися вже після Благовіщення.
У церкві цього дня святять проскури. Благовіщенську проскуру, як і Богоявленську та Стрітенську воду, зберігали за образами.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.