В  обласному конкурсі “Кращий за професією” у номінації “посадова особа сільської, селищної, міської ради” за 2014 рік переміг молодий менеджер-економіст, заступник міського голови курортного Миргорода Максим Верещак. У чому його заслуги? У міській раді сказали так: він – конкретний приклад хоч і не нової, зате такої, що не старіє, істини: не посада красить людину, а навпаки.
Актуальні зміни соціально-економічних засад нового укладу життя додають гостроти та відповідальності за їх реалізацію міській раді, органам самоврядування. Сьогодні потрібні ефективні форми управління економікою взагалі й енергетикою зокрема. Недавні, названі “віяльними”, знеструмлення переконливо показали роль енергетики у повсякденному житті.
Нагадаємо, що визнанню кращим за професією молодого менеджера-економіста у престижному конкурсі передувала кропітка робота міськвиконкому як одного з активних партнерів асоціації “Енергоефективні міста України”. Спеціаліст сучасної генерації Максим Верещак, крім набутих у столичній Академії муніципального управління ґрунтовних професійних знань, наділений ще й вродженою скромністю.
Крім проблем економіки та інвестицій, Максим Верещак також відповідальний за регуляторну політику, торгівлю та підприємництво, земельні відносини, енергоефективність та міжнародне співробітництво. У кабінеті засиджуватися не доводиться. Поки говорили про життєзабезпечення міста-курорту, раз у раз лунали телефонні дзвінки, прочиняли двері працівники міської ради, відвідувачі. У кожного до Максима Миколайовича була своя справа. Не всі, звісно, вдавалося вирішити, як говорять, одним махом. Але й без уваги заступник міського голови нікого не залишив.
Максим Верещак прагне творчо підходити до виконання службових обов’язків. Самоврядування дає йому право самостійно вирішувати, як краще організувати виконання рішень міської ради у соціально-економічній галузі, ініціювати вивчення та обговорення актуальних питань на засіданні профільної депутатської комісії, виконкому чи сесії міської ради, залучати до співробітництва зацікавлених інвесторів. Однією з таких фірм, наприклад, є спеціалізоване на ліквідації причин неефективного використання енергоносіїв та запровадженні сучасної технології енергозбереження київське ТОВ “ФІАТУ”.
Реальну вигоду від реалізації проекту щодо комфортного та ощадливого вуличного освітлення миргородці, та й курортники також, відчули в години названого “віяльним” знеструмлення. Місто накрила пітьма. Хоч в око стрель. Тим часом людні перехрестя вулиць були освітленими від автономних світильників, які працюють на сонячних батареях.
Десять таких світильників не вирішують проблему ощадного освітлення вулиць міста-курорту. Зате зроблено добрий початок об’єднання потенційних можливостей багатьох організацій, у тому числі й міжнародних, для перетворення їхніх проектів у конкретні справи.
У Миргороді щоденним обліком витрат природного газу, електроенергії, тепла і води охоплено 90 відсотків споживачів. Це реальна можливість контролювати використання енергоносіїв. Ну і що ж, запитаєте, показує той облік?
Відповідь на те каверзне запитання шукали учасники торік проведеного у Миргороді міжобласного семінару “Енергоефективність у громадах” за участю німецьких спеціалістів. Вони прямо говорили, що у них теплова енергія використовується втричі ефективніше, ніж в Україні. Отож миргородському менеджеру Максиму Верещаку є до чого докласти свої знання та організаторські зусилля. Він – не з тих, хто тішиться ілюзіями чи будує повітряні палаци. В числі перших у Миргороді за планом реформування мережі теплозабезпечення за рахунок міського та обласного бюджетів, грошової допомоги закордонних організацій, батьківської підтримки утеплені будівлі дошкільних дитячих закладів № 5 “Сонечко”,
№ 12 “Світлячок”, гімназії імені Т. Г. Шевченка, навчально-виховного комплексу “Гелікон”. Встановлено два індивідуальні теплові пункти. Споживання енергоносіїв у термомодернізованих будівлях зменшилося майже в два рази. Мешканці багатоповерхових будинків по вулицях Кашинського, 11, Багачанській,112 та 114, Панаса Мирного, 20, деяких інших не чекають закордонних інвесторів, а самі утеплюють зовнішні стіни осель. У їхніх квартирах зникла цвіль на стінах. Взимку там тепліше, ніж у сусідів, влітку обкладені 10-сантиметровим шаром пінополістиролу стіни, як термос, підтримують прохолоду. Люди обходяться і без кондиціонерів.
Заощаджувати енергоносії жителям допомагає будівельна фірма підприємливого Юрія Махна, яка так і називається – “Престиж-Тепло”. У міському рейтингу популярності за 2014 рік фірма визнана “Підприємством року”.
У рамках реалізації проекту агентства міжнародного розвитку США “Місцеві альтернативні джерела енергії м. Миргород” на базі колишнього грензаводу на умовах співфінансування розпочато будівництво складських приміщень для зберігання річної потреби тюкованої соломи як альтернативного природному газові джерела тепла від першої у місті, а можливо, і на Полтавщині, опалювальної соломою комунальної котельні.
На поздоровлення з перемогою в обласному конкурсі Максим Верещак відповів стримано. Ніби то не його заслуга, а когось іншого. Зрештою він зазначив, що то результат творчої роботи колективу працівників міської ради, а йому тільки випала честь на конкурсі представляти товаришів по спільній роботі. Високе визнання – заслуга всіх, так чи інакше причетних до реконструкції теплової системи міста. Пліч-о-пліч з Максимом Верещаком ефективно працюють у пошуках ефективного використання енергоносіїв відповідальні працівники міської ради Ілля Йощенко, Наталія Кондра, начальник комунального житлово-експлуатаційного управління Олександр Марченко, активісти самоврядних рад мікрорайонів, вуличних і будинкових комітетів. Роботи вистачає усім.
Учителем Максима Верещака назву міського голову Сергія Соломаху. Судіть самі. Максим Верещак навчався у міській середній школі № 9, яку, до слова, закінчив із золотою медаллю. На його рахунку – багато перемог у шкільних, обласних та республіканських олімпіадах. А його викладачем у старших класах і був Сергій Соломаха. Його учні, й Максим у їх числі, згадують, що Сергій Павлович для них став не тільки тим, хто передавав премудрості точних наук, а й навчав школярів значно складнішої науки життя. Для нього урок не закінчувався після дзвінка на перерву. Сам спортсмен, висококласний шахіст, він ініціював створення і понині популярного у Миргороді шахового клубу. Вміння спілкуватися з людьми, бачити перспективу, знайти для кожного спеціаліста саме те місце, де він зможе дати найбільше користі, Сергій Соломаха зберіг і на відповідальній посаді міського голови. Отож хто б що говорив, а для Максима Верещака він і в міській раді залишається учителем. І то добре, що в молодих спеціалістів є такі наставники.
Від Сергія Соломахи Максим Верещак успадкував дорогоцінне будь-коли, а сьогодні й поготів, відчуття нового. Без цього посадовцю у міській раді робити було б нічого. Хіба що товкти воду в адміністративній ступі.
Честь бути визнаним кращим за професією у номінації “посадова особа міської ради” додає відповідальності за ефективне використання місцевих резервів енергозбереження міста. Досвід роботи Максима Верещака переконує, що такі резерви є не тільки у Миргороді.

Леонард НІКОЛАЄНКО
“Зоря Полтавщини”