Як боляче й тяжко втрачати батьків…

37-річний кременчужанин Олександр Карпенко загинув через 26 днів після мобілізації, влітку минулого року, під селом Комсомольське Старобешівського району Донецької області. Молодший сержант Олександр Карпенко служив у 92-й окремій механізованій бригаді старшим стрілком-водієм БТР. Під час обстрілу його машину підбили бойовики. Тіла загиблих українських бійців тривалий час залишалися невпізнаними. Тільки після проведення ДНК-експертизи вдалося ідентифікувати останки Олександра Карпенка. Він родом із села Запсілля Кременчуцького району. Тож рідні вирішили поховати його на малій батьківщині. Без чоловіка залишилася дружина, без батька – син і донька. Кременчужани розділяють із ними біль тяжкої втрати і щиро сумують за полеглим Героєм. В останню дорогу вони проводжали земляка упродовж усього шляху слідування скорботного вантажу “200” – від села Кам’яні Потоки, куди прибула труна із Запоріжжя, до першої міської лікарні Кременчука. Наступного дня траурна процесія в супроводі автоколони, прикрашеної державною символікою, вирушила до села Запсілля. Вічна слава Герою!

Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.