Доволі унікальна спеціальність медичної галузі – комбустіологія – з’явилася на Полтавщині 45 років тому на базі Кременчуцької центральної районної лікарні. Чому саме там, і які етапи її розвитку нині? Про це розповів головний позаштатний комбустіолог департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, лікар вищої категорії Захар ГОЛЬБЕРТ.

– У нас допомога хворим із опіковою травмою до 1958 року надавалася у хірургічних і травматологічних відділеннях. Але стрімкий розвиток народного господарства і разом із ним збільшення термічних уражень як на виробництві, так і в побуті, ставив перед медициною нові завдання. Саме тому 1958 року в Києві на базі кафедри госпітальної хірургії в лікарні імені М.І.Калініна організували перше опікове відділення на 30 ліжок. А вже через дев’ять років МОЗ УРСР видав наказ “Про заходи щодо подальшого покращення лікувальної допомоги хворим з опіками”. Так утворилася і почала стрімко розвиватися нова спеціальність у медичній галузі – комбустіологія. Почали відкриватися опікові відділення в областях. На Полтавщині – також.
Враховуючи концентрацію промислових підприємств області у Кременчуці, за активною участю на той час головного лікаря Кременчуцької ЦРЛ, кавалера орденів Леніна та Трудового Червоного Прапора Леоніда Ляха 26 лютого 1970 року було прийняте рішення про відкриття “опікових ліжок” на базі хірургічного відділення районної лікарні.
Поворотним етапом у розвитку опікової служби області стало рішення про відкриття у вересні 1974 року самостійного окремого опікового відділення для лікування дорослих та дітей. В окремому приміщенні покращили санітарні умови, оновили матеріально-технічну базу, почали втілювати сучасні методи, технології в лікуванні опікових хворих.
– А з вересня 1994 року саме Ви очолили це відділення. Що змінилося з того часу?
– За час існування відділення відбулися значні зміни у діагностичному та лікувальному процесах, зміцнилася, оновилася матеріально-технічна база. До становлення комбустіологічної служби на Полтавщині доклали зусиль багато кваліфікованих лікарів. Крім першопроходців служби Олександра Гребнєва та Петра Гаврилова, моїм учителем був керівник Київського опікового центру, головний позаштатний комбустіолог МОЗ України, доктор медичних наук, професор, двічі лауреат Державної премії України Микола Повстяний.
Нині в області діє чітка система етапного лікування опікових хворих, підтримується постійний зв`язок з районами, де є відповідальні за медичну допомогу на першому етапі. У будь-який час колеги з районів можуть отримати консультацію по телефону, викликати комбустіолога через територіальний центр екстреної медицини на місце. Під час консультативного виїзду надається не тільки діагностично-лікувальна, а й методична допомога.
Щодо опікового відділення, то нині воно має 30 ліжок, тут цілодобово надається спеціалізована стаціонарна медична допомога хворим із опіковими та холодовими травмами, а також консультації. Крім хворих з термічною травмою (опіки – 70,5 відсотка та відмороження – 4,6 відсотка) у відділенні проводиться лікування хворих з дефектами м`яких тканин (9,5 відсотка), трофічними виразками (3,2 відсотка), опіковими та іншими деформаціями (12,2 відсотка) тощо. Щорічно в опіковому відділенні лікується до 100 дітей від народження до 17 років.
Наше відділення оснащене спеціальними інструментами, приладами та обладнанням (дерматоми, перфоратори, анестезіологічна апаратура, фени, аеротерапевтичні установки, інфрачервоні та ультрафіолетові опромінювачі тощо). При глибоких і поширених опіках та їх наслідках в умовах опікового відділення проводяться реконструктивно-відновлювальні операції, консервативне реабілітаційне лікування. Після цього хворі отримують направлення на реабілітаційне відновлювальне лікування в спеціалізований санаторій “Авангард” у місті Немирові Вінницької області. Путівки працюючим хворим та батькам постраждалих дітей видаються безкоштовно, за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
– Захаре Олексійовичу, чи має відділення зв’язки з науковими установами і чи вдається забезпечити відділення кваліфікованими кадрами?
– Звісно, ми не стоїмо на місці. Відділення упродовж багатьох років тісно співпрацює з Київським та Харківським опіковими центрами, кафедрами комбустіології та пластичної хірургії Київської НМАПО імені П.Л.Шупіка (завідуючий – професор Георгій Козинець), Харківської МАПО (завідуючий – професор Григорій Олійник). До того ж у відділенні працюють кваліфіковані фахівці: хірурги Ігор Беспальчук, Леонід Бакай, Олена Коваленко, педіатр Олена В`юн. Вони виконують різні види хірургічних втручань при поверхневих та глибоких опіках і їх наслідках, проводять диспансерне спостереження за опіковими реконвалісцентами. Старша медична сестра Ольга Нина разом з сестрою-господинею Ганною Ткаченко очолюють колектив медичних сестер та молодших медичних сестер, які всі разом виконують нелегку роботу в лікувальному процесі й по догляду за хворими. Адже вони у нас особливі, багато з них тижнями (навіть місяцями) не можуть не тільки пересуватися самостійно, а й себе обслуговувати. Деякі хворі переносять до десяти і більше операцій, треба вчити їх ходити заново. За період лікування пацієнти стають для працівників відділення майже близькими людьми.
Незважаючи на всі труднощі, наш невеликий колектив із оптимізмом дивиться у майбутнє, з наполегливістю ставить найсміливіші завдання. Розуміємо, що ніякі новітні технології, лікарські препарати, апаратура не зможуть замінити досвід лікаря, увагу та чуйність медичної сестри, посмішку та милосердя няні. Далеко не всі можуть довго працювати у такому специфічному відділенні. Тільки люди відповідальні, з добрим серцем, віддані своїй справі можуть служити пацієнтам вірою й правдою. Саме такі люди і працюють в опіковому відділенні Кременчуцької ЦРЛ.

Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”