“Ніколи не думала, що це стане для мене проблемою, – пише на одному з інтернет-форумів Аліна. – Вийшла заміж вдруге. У мого першого чоловіка була прекрасна сім’я, я завжди з нею ладила. Але… не поладила з ним самим, і ми розлучилися. Другий чоловік – чудова за характером людина, та моє розчарування викликало те, що після весілля почалися проблеми з його родичами. Не тільки з батьками, а й із сестрою. Грубі висловлювання за обіднім столом, образи, удавання того, що мене ніхто не помічає… Постійні нагадування його мами на зразок: “Я ж тебе попереджала, яка вона, і тобі не пара!” Хоча ця жінка зовсім мене не знає. Та ще й мій чоловік наполіг, щоб на зимові свята ми поїхали до них. Це вже зовсім нестерпно. Список неприємностей можна продовжувати…”
Отже, таку проблему, яка виникає в сім’ях дуже часто, потрібно якось вирішувати. Користувачі сайта cikavo.in.ua радять із власного досвіду:
1. Зрозумійте, що родичі чоловіка не можуть вплинути на ваші стосунки з ним.
Сама Аліна описала, як справилася з проблемою: “Було справжнім полегшенням, коли чоловік сказав мені, що, незалежно від думки його родини, він не розлюбить мене, хоче бути разом зі мною, а інше не так важливо”.
2. Умійте постояти за себе або дозвольте чоловікові захищати вас.
“Раніше ми обидва мовчки переносили грубе ставлення до нас. Просто не хотіли “підливати масла у вогонь”. Але одного разу вирішили відповісти і дати відсіч образам. І, здається, справи пішли трохи краще!”
3. Встановіть певний “кордон” у стосунках.
“У минулому я намагалася робити все, що мене просили родичі чоловіка. Це не привело ні до чого хорошого, оскільки вони, що б я не зробила, були мною незадоволені. А я, щоб догодити їм, створювала собі складності, ставила себе в незручні ситуації. Тепер я для всього встановлюю певні межі. Якщо чогось не сприймаю, кажу “ні” і не роблю цього або намагаюся знайти якийсь компроміс. Це додає впевненості”.
4. Зрозумійте, що ви не така, якою хочуть вас бачити нові родичі. Ви не гірша і не краща за них, ви просто інша. Залишайтеся собою, рахуйтеся і з їхньою думкою.
“Відчувала, як моя самоповага зводилася нанівець, коли родичі чоловіка говорили про мене неприємні речі. І я запитувала себе: “Невже я така жахлива нікчема?” І одразу відповідала: “Чому ж він тоді одружився зі мною? Виходить, не така я й погана. А він же з їхньої сім’ї, він такий, як і вони. Отже, якщо я можу жити з ним, зумію порозумітись і з рештою родини”. Це мені допомогло!”
Добра, поваги, порозуміння у ваших родинах!

Підготувала Валерія МОСТОВА.