Леся, Яна та Ляля працювали в одній перукарні. Дівчат, дуже різних за зовнішністю і характерами, зближувала одна мрія – вдало вийти заміж. Леся, найстарша з них, заснувала свій “Едем” – так назвала салон, перетворивши на нього бабусину квартиру. Яна жила неподалік і була її колишньою ученицею. Наймолодша Ляля робила перші кроки в професії і в житті.
Справи йшли успішно. Леся їздила на семінари, професійні конкурси, звідки привозила яскраві дипломи, грамоти, сертифікати. Ними прикрасили стіну в перукарні. Яна теж удосконалювала майстерність, а Ляля, поглянувши кілька хвилин на клієнтку, видавала такий шедевр, що жінки дивувалися, дякували й давали щедрі чайові. Робили красиві зачіски й одна одній. Усе б гаразд, от тільки не щастило їм із заміжжям.
Одного разу в передсвятковий вечір постійний клієнт Лесі запросив її в ресторан.
– Там так прекрасно! Свічки, шампанське, музика! Він подарував мені цю каблучку, – хвалилася вона наступного дня подругам, демонструючи оксамитову коробочку.
Дівчата розглядали, нахвалювали, вітали. А за місяць були запрошені на весілля та вінчання. Подруги не могли стримати захоплення: наречений подарував майбутній дружині аж три весільні сукні – на кожний день святкувань. А який у нього був розкішний заміський будинок! Молодят везла в церкву трійка білих коней…
– Як романтично! Це казка, справжня казка для Лесі! – говорила подрузі Яна дорогою додому. – Мені таке і не снилося. Хоча б коли-небудь переїхати у свою квартиру з гуртожитку, де все життя тулимося з батьками.
Після медового місяця Леся прийшла на роботу і приголомшила новиною:
– Дівчата, я вирішила розширювати бізнес. З грошима проблем тепер немає, шукаю приміщення для нової перукарні. А тут справами займешся ти, Яна.
– Я? – здивувалася та. – Дякую, звісно, але чи зумію?
– Не бійся, сміливіше, – підбадьорила старша подруга.
Казка набирала обертів і для Яни. Тепер вона заробляла значно більше і могла відкладати на майбутню квартиру.
Кажуть, у житті то густо, то пусто. Після кар’єри посміхнулася Яні удача і в коханні. На вечірці познайомилася з хлопцем, і ця зустріч кардинально змінила її життя.
– Виходжу заміж! – поділилася радістю.
Знову лунали вигуки “Гірко!” за весільним столом. Ляля через силу посміхалася, поправляла нареченій зачіску, яку сама ж робила, а на душі було справді гірко, немов пила не вишневий лікер, а гіркий полин.
В “Едем” прийшли нові дівчата, їм не було діла до неї. І не поговориш “по душам”. Яна покинула роботу – так побажав чоловік – і жила тепер далеко, облаштовуючи нову квартиру в елітному будинку. Леся приїздила лише раз на місяць, дивилася папери й летіла своєю машиною далі.
Ляля стала мовчазною і задумливою.
– Можна? – зазирнув до салону незнайомий чоловік. – Мені б стрижку…
– Звісно, що не за пивом прийшли, – Ляля зустріла клієнта не дуже гостинно. Година “мертва”, відвідувачів у цей час немає, дівчата побігли перекусити, сама ж збиралася випити чаю і погортати свіжий журнал. Але що зробиш? Зітхнувши, запросила сідати в крісло… Розглядаючи хлопця у дзеркалі, помітила приємну зовнішність, відкрите обличчя. Розговорилися.
За тиждень він прийшов знову, перед закриттям. Провів її додому. Потім приніс величезний букет гладіолусів – її улюблених квітів…
Подруги не прийшли на весілля – в однієї був черговий симпозіум із візажу, інша відпочивала на Криті. Ляля переїхала жити у скромну квартиру чоловіка на околиці. Він був роботящим, мав м’який характер і любив Лялю. Леся стала справжньою бізнес-вумен. Відкрила чотири перукарні – філії “Едема”, жила новинами перукарського мистецтва і аж світилася. З Яною дівчата бачилися рідко, вона з чоловіком жила добре, але замкнуто. Це трохи бентежило, бо в перукарні була балакучою.
Але немає вічного двигуна і вічного щастя. Неприємності почалися в тому ж порядку. Перший дзвіночок доля надіслала Лесі. Випадково дізналася, що всі роки її коханий чоловік жив на дві родини. У нього є хвора донька, яка більше часу проводить у лікарнях, аніж вдома. Леся була у відчаї.
Потім щось зламалося у сімейному човні Яни. Чоловік почав пиячити. Приходив додому на світанку. Лаявся, став розпускати руки.
Ляля народила мертву дитину. Саму її лікарі ледве “витягли”, дітей вона мати не зможе.
Зустрілися три красуні в “Едемі” поділитися проблемами. Леся не змогла примиритися зі зрадою чоловіка і подала на розлучення. Яна повернулася в гуртожиток до батьків, стомившись від принижень та бійок. Ляля боялася, що будь-якої миті чоловік її, бездітну, залишить, проте першою піти не могла.
Минув рік… Леся відкрила курси перукарської справи, ділиться своїми знаннями та навичками. У неї багато залицяльників. Проте про новий шлюб і говорити не хоче. У Яни справи кращі, з чоловіком помирилися, пробують почати все спочатку. Для її батьків купили однокімнатну квартиру. Ляля взяла на виховання хлопчика-сироту. Він дуже хоче стати майстром-перукарем і робити людей красивішими…

Світлана ПОЛІЩУК.
м. Полтава.