“Моїм батькам порадили укласти спадковий договір, начебто це полегшує спадкування дітьми, онуками, іншими родичами. Що це таке, як його укладати й посвідчувати?
О. Нікітченко.
Глобинський район”.
Спадковий договір – документ, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває права власності на майно відчужувача (ст.1302 Цивільного кодексу України). Суть у тому, що за таким договором відбувається розпорядження належним відчужувачеві майном ще за життя, але із набуттям набувачем права власності на майно після смерті відчужувача.
Так, статтею 1305 ЦКУ передбачено, що набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття. Набувач здійснює покладені на нього обов’язки за свій рахунок.
Такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та посвідчується нотаріусом за зверненням заінтересованих осіб: набувача і відчужувача.
Сторони у спадковому договорі: відчужувачем може бути подружжя, один із подружжя або інша особа; набувачем – фізична або юридична особа.
Особливості спадкового договору за участю подружжя полягають у тому, що предметом договору може бути майно, яке належить подружжю на правах спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.
У разі смерті фізичної особи-набувача або ліквідації юридичної особи-набувача за спадковим договором дія договору припиняється, а на його примірниках за письмовою заявою відчужувача нотаріус вчиняє відповідний напис. На майно, яке є предметом спадкового договору, накладається заборона відчуження у встановленому порядку.
Право власності на нерухоме майно реєструється на набувача лише після смерті власника.
У разі смерті відчужувача на підставі свідоцтва органу цивільного стану про смерть нотаріус знімає заборону відчуження та нотаріусу повертається правовстановлюючий документ на нерухоме майно, що було предметом договору, який приєднується до примірника спадкового договору, що зберігається у нотаріуса. Державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав щодо зняття заборони відчуження майна, яке є предметом спадкового договору та реєстрації права власності на набувача, проводить нотаріус, який посвідчив такий договір. Якщо він позбавлений можливості здійснити таку реєстрацію, вона може бути здійснена іншим нотаріусом.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Також документ може розірвати суд на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
На вимогу набувача спадковий договір може бути розірвано судом як при житті, так і після смерті відчужувача. Для цього має бути встановлена неможливість виконання ним розпоряджень відчужувача. В разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали при виконанні спадкового договору в тій частині зобов’язань, які були виконані набувачем до його смерті. Якщо відповідно до спадкового договору набувач зобов’язаний був вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті набувача обов’язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців.

Відповідь на запитання підготувала приватний нотаріус Надія ПОЛЕЖАЄВА.