“Різдвяна зірка” – саме така народна назва надзвичайно декоративної рослини пуансетії. Її поява в домі означає наближення найсвітлішого свята – Різдва Христового.
“Різдвяна зірка” – невеличкий кущ із яскраво-червоним листям, схожим більше на пелюстки дивовижної квітки, – належить до родини молочаєвих. Це означає, що попри надзвичайну його декоративність, він може становити небезпеку для малих дітей і домашніх тварин (сік, схожий на молоко, викликає подразнення шкіри). Але якщо рослину поставити десь на вишині, куди не дістане ні малюк, ні домашній улюбленець, вона стане справжньою окрасою оселі, підтримуючи у ній атмосферу свята.
Батьківщина пуансетії – Мексика. У природному середовищі верхнє листя цієї красивої рослини – яскраво-червоне. Однак селекціонери створили сорти з білим, персиковим, жовтим, світло-зеленим, рожевим його забарвленням. Можна зустріти надзвичайно декоративні плямисті екземпляри.
Пуансетія належить до тих рослин, які полюбляють довгі темні ночі й короткі дні, тож наш зимовий світловий день їй підходить ідеально.
Щоб вона якомога довше радувала своєю чарівною красою, її слід помістити на сонячне вікно. Температура в приміщенні, де ростиме “різдвяна зірка”, має триматися у межах 20 градусів тепла. Навіть найменший протяг чи тимчасове суттєве зниження температури можуть стати причиною загибелі примхливої красуні. Не можна допускати також пересушування грунту, бо рослина негайно відреагує на це скиданням листя.
Через те, що пуансетія – доволі вибаглива пані, багато хто купує її “на один раз”, тобто коли яскраві листочки облетять, викидає. Однак якщо докласти певних зусиль, наступного року можна буде й не купляти іншу пуансетію.
Тож коли рослина скине свої яскраві листки, а це трапиться наприкінці січня – на початку лютого, її слід кардинально обрізати, залишивши пеньочок заввишки всього 10 см. Якщо рослина була велика – трохи більший. Далі слідуватиме нетривалий період спокою, протягом якого рослину потрібно поливати по мінімуму, щоб тільки не пересихала земляна грудка, і зовсім не підживлювати.
На початку весни, коли світловий день суттєво збільшиться, на обрізаній рослині почнуть з’являтися молоді пагони. На цьому етапі її треба буде пересадити у горщик трохи більшого діаметра. Ідеальний для пуансетії грунт – суміш листяного перегною, піску й сухого гною у співвідношенні 2:1:1. Він буде добре пропускати залишки вологи, що, власне, і потрібно, адже рослина не терпить перезволоження. До речі, в суміш можна одразу додати гранульоване міндобриво і забути про підживлення – корисних речовин у добриві вистачить надовго.
У період активного росту надто довгі пагони потрібно вкорочувати, щоб сформувати густу кущоподібну крону. Декоративність до пуансетії повернеться із наближенням чергового Різдва.

Підготувала
Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА.