Гібридна, неоголошена, підступна… Такою щодня постає перед нами жорстока війна на Сході України. Усі люди, які серцем закривають Батьківщину, без перебільшення, є героями. Саме тому такими щирими емоціями і дружними оплесками зустрічали школярі Ланнівської загальноосвітньої школи Карлівського району своїх земляків Андрія Литвиненка та Сергія Хміля. Воїни на кілька днів приїхали у відпустку і одразу ж відгукнулися на запрошення зустрітися зі школяриками, щоб розповісти про гіркий присмак війни.
Ніяковіючи від сповнених гордості й цікавості, допитливих і довірливих дитячих очей, колишні випускники цієї школи Андрій та Сергій навіть уявити не могли, що їм доведеться боротися із загарбниками, а рідна школа зустрічатиме їх як справжніх героїв. Воїни на мить навіть розгубилися. Як розповісти дітям про безжальну війну, що відірвала їх від рідних, крижаний подих смерті, все пережите. Виявляється, дуже складно знайти потрібні слова… Відповідаючи на запитання учнів, хлопці повідали, що з моменту мобілізації служать під Донецьком, неподалік аеропорту. Дошкуляє холод, тож вдячні за теплі речі своїм родинам і волонтерам. “Скажу одне: ми воюємо там за своє селище, своїх близьких, за вас, – підсумував коротку розмову Андрій Литвиненко, – щоб ви не знали, що таке війна. Слухайтеся батьків, ростіть щасливими”.
Колишніх учнів, які нині стали захисниками всієї ланнівської громади, привітали їхні колишні вчителі.  “Здається, нещодавно я вчив на уроках захисту Вітчизни цих уже змужнілих нині хлопців, як поводити себе в бою, – зазначив Юрій Крикун, – а тепер ми всі намагаємося підтримати їх, молимося, щоб поверталися додому живими й неушкодженими”.
Від імені великої шкільної родини заступник директора школи Наталія Чубенко вручила бійцям АТО подарунки, а школярі – квіти та листи всім солдатам військової частини, де проходять службу їхні односельці.
Задушевна бесіда, теплі обійми, світлини на згадку… А доки тривала фотосесія, бо всі учні хотіли сфотографуватися з героями, бійці просили, щоб кожний клас залишив побажання та автографи на синьо-жовтих стягах. Їх військовослужбовці візьмуть з собою у зону АТО як дорогі серцю обереги та зворушливе підтвердження того, що за їхніми плечима рідна школа й уся Україна.

Ірина МАРТИНЮК
Журналіст