26 грудня. Євстрата. У народі кажуть: “Мученик Євстрат сонечку рад”. Якщо цього дня на євстратових копицях і скиртах з’явиться іній, це стане черговим підтвердженням того, що зима і надалі буде малосніжною, з дощами. Через те й казали: “Який Євстрат, такий і січень”.
27 грудня. Фірса. “Фірс погоду лютневу покаже”, – говорили селяни й чекали цього дня, аби визначити, яким буде кінець зими.
28 грудня. Трифона. А за цим днем у давнину визначали, якою буде березнева погода. Паморозь – провісниця снігопаду.
29 грудня. Томи. Цей день колись давно вважали у грудні найхолоднішим. Через те й радили один одному: “На Тома ночуй вдома”.
30 грудня. Азарії. Якщо на Азарії іній на деревах – це вірна ознака того, що Різдво буде теплим.
31 грудня. Модеста. Туманне коло навколо сонця – на хуртовину. Сова в лісі кричить – холод накликає.
2 січня. Гната. У народі казали: “Якщо в січні – березень, то бійся в березні січня”.
3 січня. Петра. Раннього морозяного вечора дружно кукурікають півні – чекай відлиги.
4 січня. Анастасії. У народі побутує прислів’я: “Скоро Настя на помості запросить три празника в гості”. Мали на увазі Різдво, Новий рік (Василя) та Водохреще. Сорока під стріху лізе – на хуртовину.
5 січня. Федула. “Прийшов Федул, вітер подув” – до врожаю. Якщо горобці припинили цвірінькати, незабаром піде сніг без вітру, а коли дружно й голосно цвірінчать – до відлиги.

Підготувала Юлія ДУМКА-КОНДРАТЬЄВА.