У  2014 році Україна зіштовхнулася вочевидь із найскладнішими і найсерйознішими проблемами після Великої Вітчизняної війни. Частину територій окуповано, а на Сході триває війна, розв’язана нашим донедавна стратегічним партнером у більшості зовнішньоекономічних зв’язків. Це, звісно, не могло не вдарити по економіці. І якщо останні роки в Росію йшла ледь не половина всього зовнішнього товарообігу України, то зараз український експорт до північного сусіда знизився майже на 40 відсотків. За останнє півріччя, вперше в історії, питома вага експорту із Полтавщини до Російської Федерації скоротилася до 13,4 відсотка. Такий показник навіть менший за показник експорту до Китаю. А відтак перед нами постали серйозні виклики – шукати нові ринки для українських товарів і нових партнерів по бізнесу.
У більшості розвинутих країн світу до вирішення цих та подібних міждержавних торговельних питань спільно з бізнесовими колами активно долучається торгово-промислова палата. В Україні ця недержавна структура працює майже 20 років, і сьогодні, як ніколи, її активна позиція надзвичайно актуальна і доречна. Нещодавно у Полтаві побував президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Разом з представниками Полтавської ТПП він зустрівся з очільниками області та міста, керівниками профільних державних служб, провідних підприємств області та бізнесових кіл. Влада – бізнес – ТПП – такий, на думку фахівців палати, має бути алгоритм ефективної переорієнтації експортного ринку України, і Полтавщини зокрема.

Складно, але можливо
Сьогодні в Україні умови для розвитку підприємництва надзвичайно складні. Й навіть ті факти, що саме бізнес будує нові підприємства, створює робочі місця, наповнює бюджет, останні роки не були ключовими для надання вільних можливостей його ведення. Україна займає перше місце у світі по використанню газу на душу населення. Ми займаємо 173 місце із 184 країн за легкістю сплати податків і 96 місце в світі за кількістю податків. Отже, термінове впровадження реформ назріло. Торгово-промислова палата України ці реформи вбачає у спрощенні ведення бізнесу, а також у подоланні наслідків нашої “національної хвороби” – корупції. “Ми цілком підтримуємо ту генеральну лінію, яку проводить Президент України і уряд, – заявляє президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. – Більше того, представники бізнесу чітко заявляють – приберіть корупцію, і підприємництво тут же розквітне. Підстави для цього є. Адже згадаймо початок 1990-х років, коли приватні підприємства тільки почали створюватися і коли був мінімум контролю за ними. Прорив був надзвичайний. Тому я глибоко переконаний – тільки-но ми подолаємо корупцію, за кілька років Україна вийде з економічної кризи і швидко увійде у число тих країн, де розвиток підприємництва є пріоритетом. Часто наводять приклад Грузії, яка ще 10 років тому займала ще нижчі рейтингові щаблі, ніж Україна. Зараз ця країна – на восьмій сходинці за легкістю розвитку бізнесу”.
Та як би в нинішніх умовах не було сутужно, а українська скарбниця все ж наповнюється, в тому числі й за рахунок полтавських надходжень. Так, за даними Полтавської митниці ДФС України, з початку року загальний обсяг експортно-імпортних операцій, здійснених суб’єктами підприємницької діяльності, склав понад 2 мільярди доларів США. Зовнішньоторговельні операції область здійснювала з партнерами із 118 країн світу.
Незважаючи на загальний спад експортно-імпортних операцій, зовнішньоторговельне сальдо у 2014 році залишається позитивним і складає 364 мільйони доларів США.
Полтавські митники в поточному році спрямували до державної скарбниці рекордну суму – понад 2 мільярди гривень. Незважаючи на складну економічну та політичну ситуацію, це на 28 мільйонів гривень більше, ніж торік.
Україна приймає виклик
Є два шляхи, якими країна може крокувати далі, вважає президент ТПП України: або чекати завершення військових операцій на Сході України і відновлювати раніше налагоджені зв’язки із російськими партнерами, або продовжувати працювати і активно проводити реформи навіть у такий час. Поточний рік хоч і надзвичайно складний, але водночас дуже цікавий для бізнесу. Адже в результаті підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом шлях для українських товарів на європейський ринок став відкритим. Тобто до кінця наступного, 2015, року українські товари на європейський ринок дозволено ввозити без мита, натомість європейські товари продовжують завозити в Україну за спільними правилами. Українське виробництво просто не має права цим не скористатися. Звісно, перезавантаження міжнародних ринкових стосунків даватиметься непросто, але певний результат від цього вже маємо. Бо за 9 місяців поточного року вперше питома вага торгівлі з ЄС перебільшила питому вагу торгівлі з Росією і країнами СНД. Першими перевагу від цього відчули ті підприємства, що торгують на міжнародному ринку сировиною і сільськогосподарською продукцією.
На Полтавщині частка торгівлі з країнами Європейського Союзу збільшилася із 25 до 43 відсотків. За даними департаменту економічного розвитку Полтавської облдержадміністрації, зовнішньоторговельний оборот області з країнами ЄС знаходиться на рівні 803 мільйонів доларів США. Частка експорту становить 614 мільйонів доларів США, імпорту – 189 мільйонів доларів США. Полтавщина підтримує торговельні зв’язки з 27 країнами-партнерами ЄС. Найбільше продукції постачає до Австрії – 36 відсотків, Німеччини – 15 відсотків, Словаччини – 14 відсотків, Чехії – 12 відсотків. У структурі експорту понад 78 відсотків становлять продукти Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
Складніше із пошуком європейських ринків для збуту продукції машинобудування, іншої високотехнічної продукції. Адже виникає чимало труднощів із вирішенням питань щодо технічного регулювання, стандартизації тощо. Але і попри це українські підприємства, в тому числі й полтавські, уже виходять на європейські ринки. Умови поглибленої вільної торгівлі з країнами ЄС у перспективі дозволять збільшити частку експорту на європейський ринок машин, обладнання та устаткування із сьогоднішніх 4 до 10 відсотків загальнообласного експорту, прогнозують у департаменті економічного розвитку облдержадміністрації. А зменшення імпортних тарифів для цих товарних груп сприятиме, у свою чергу, якісному оновленню основних фондів підприємств та збільшить конкурентоздатність області.
Президент Торгово-промислової палати України переконаний: той серйозний виклик, що зараз постав перед українськими підприємствами, вони обов’язково повинні прийняти. “Можна зараз скаржитися на складні умови конкуренції і чекати від когось допомоги. Звісно, бізнес треба підтримувати і сприяти його розвитку. Але виклики треба приймати. Європейський ринок – це найбільший і найрозвинутіший ринок, де споживачами є 500 мільйонів людей. Але тішитися із наших сьогоднішніх преференцій на європейському ринку не варто. Треба швидко переорієнтовуватися і наполегливо працювати. Через півтора року європейський ринок має підписати угоду ще з одним потужним світовим ринком – північноамериканським. А це майже мільярд заможних і вимогливих людей. Якщо сьогодні ми не зможемо зайти на європейський ринок, то нам залишиться лише торгівля із країнами третього світу товарами не найкращої якості й не найпрогресивнішими технологіями. Перш за все кожному підприємцю треба зрозуміти і повірити, що найбільша відповідальність за просування своїх товарів і послуг на європейський ринок лежить на самому виробникові, й він, як ніхто, повинен бути зацікавлений у цьому”, – наголошує Геннадій Чижиков.
ТПП береться за штурвал
На сьогодні Торгово-промислова палата України має стати однією із відправних точок для руху українських товарів по всьому світу. Адже саме такі структури по всьому світу є тими локомотивами, що тягнуть експортно-імпортну торгівлю і міжнародні бізнесові зв’язки. Нині торгово-промислові палати працюють у 140 країнах світу. В Україні регіональні представництва ТПП є у 27 регіонах. Загалом в 100 українських містах, в Полтаві та Кременчуці зокрема.
“Коли підприємець планує будь-які зовнішні економічні відносини, перш за все він має дізнатися, чи працює в місцевості, яка його цікавить, торгово-промислова палата, і, приїхавши в ту чи іншу країну, починати свої стосунки цивілізованим шляхом”, – наголошує президент Полтавської торгово-промислової палати Володимир Олійник.–  Полтавська палата активно позиціонується у розвитку саме міжнародного торгового співробітництва, відтак найголовніше наше завдання – допомогти полтавському бізнесу знайти нові ринки. Приміром, підприємці не лише можуть опанувати нині євроринки, а й дивитися у бік розвинених країн Африканського континенту чи Азії. Торгово-промислова палата допоможе налагодити діалог”.
Нині є два шляхи, як підприємствам просувати свої товари. Вони можуть самостійно вивчати ринки і шукати шляхи подолання низки бар’єрів з точки зору стандартизації, технічних регламентів. Або ж знайти партнера в ЄС, у цьому Торгово-промислова палата обіцяє всебічне сприяння, який допоможе вийти на європейський ринок. “Недавно я зустрічався із керівником підприємства, що виготовляє високовольтні опори, – розповідає Геннадій Чижиков. – Донедавна 70 відсотків цієї продукції йшло на російський ринок, решта – на ринок СНД. Підприємець бідкався, що дуже складно працювати – розрахунки за поставлену продукцію були нерегулярними. Ми допомогли знайти литовське підприємство, що навчило нашого підприємця, як правильно вибудувати свою політику і вийти на ринки Прибалтики та Скандинавії. Зараз підприємство працює із Польщею, Литвою, скандинавськими країнами, де із задоволенням купують його продукцію. Водночас покращується її якість, удосконалюється менеджмент. Тобто зараз його зацікавив ринок ЄС, і назад повертатися уже немає сенсу”.
Якщо сьогодні складно говорити про інвестиції, то цілком реально – про співробітництво, переконаний президент ТПП України. Приміром, нещодавно представники 15 італійських компаній приїхали до України, щоб вести мову про співробітництво у галузі енергозбереження. Французи цікавляться агропромисловим бізнесом і машинобудуванням. І таких фактів з плином часу стає все більше.
Складніша, але вочевидь не безнадійна ситуація на ринку продуктів харчування. Чимало виробників бідкається, що українських продуктів ніде не чекають. “Хочу звернути увагу на те, що насправді наші продукти якісні. Але тут питання в іншому, – говорить Геннадій Чижиков. – Європейці купують тільки ті продукти, що перевірені роками. Тобто нам потрібен час, щоб про наші продукти дізналися, їх скуштували і впізнавали. Напрацьовані відповідні механізми, є компанії-партнери для виходу і на цей ринок. Але всі повинні зрозуміти, що за один день цього не станеться, потрібна тривала копітка робота. Наші колеги із Польщі, Туреччини з власного досвіду стверджують, що найскладніший період – це перші півтора року, коли треба усвідомити і вирішити, в якому напрямку рухатися. Далі налагоджена система працюватиме, як годинник. І через 5–15 років ми вже не уявлятимемо, як колись могли працювати по-іншому”, – наголошує Геннадій Чижиков.
Втім над вдосконаленням якості продуктів харчування нам потрібно ще чимало працювати. Адже, приміром, щоб із Полтавської області молочну продукцію експортувати на європейський ринок, молоко має бути екстра-класу. Але на сьогоднішній день, за повідомленням департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації, такої якості молока в області є лише 6 відсотків із 404 тисяч тонн, що надійшли на молокопереробні підприємства Полтавщини протягом дев’яти місяців цього року. Нині на молокопереробні підприємства постачають 25 відсотків молока вищого ґатунку, 39 – першого та 30 – другого ґатунку. У Європі продукцію цих категорій купувати не будуть. Та варто нагадати і про те, що поки у нас збережено 10–15 відсотків ввізного мита для європейських товарів, з ними конкурувати за рахунок ціни ми поки що можемо, але коли мито буде знято, нам доведеться конкурувати з європейським продуктом на рівних. Однак підприємства Полтавщини це не пригнічує, а навіть підштовхує. Бо вони вже приводять своє виробництво до технічних вимог ЄС, й, за даними департаменту агропромислового розвитку, область уже готова продавати молоко і сири до країн Європи.
Загалом тиск Росії на український агропромисловий комплекс призвів до зворотних наслідків. Приміром, зменшення експорту до Росії яєць та м’яса птиці обернулося зростанням експорту до країн Європи. У вересні на Полтавщині працювали моніторингові місії ЄС, що вивчали рівень якості продукції вітчизняних сільгоспвиробників. І, за попередніми результатами, європейці задоволені якістю продукції тваринництва.
Загалом іноземні експерти підрахували, що Україна може прогодувати 600 мільйонів людей, говорить президент ТПП України Геннадій Чижиков. За 10 останніх років у нас збільшилося виробництво зерна удвічі. Останні шість років Україна контролює 52 відсотки світового виробництва соняшникової олії. “І це за тих умов, коли бізнесу розвиватися дуже важко. Наші іноземні партнери по ТПП говорять, що Україна входить у світову четвірку по вартості ресурсів, які знаходяться на нашій землі. Тобто ми маємо надзвичайний потенціал, і цим не можна не скористатися, особливо в нинішніх умовах,” – наголошує Геннадій Чижиков.
Регіональні центри підтримки експорту
У Полтаві Геннадій Чижиков розповів і про нові можливості Торгово-промислової палати України. “Зараз ми запускаємо в роботу Центри підтримки експорту, що створюються на базі регіональних Торгово-промислових палат. Вони працюватимуть за принципом єдиного вікна. Підприємці зможуть туди звертатися – надавати інформацію про те, над чим вони працюють, яку продукцію випускають і на які б ринки вони хотіли свою продукцію просувати”.
Саме над вирішенням цих питань працюють сьогодні спеціалісти Полтавської ТПП. “Ми прагнемо, щоб бізнес розумів – якщо є продукція і є зацікавленість у експортній торгівлі нею, потрібно йти до торгово-промислової палати, і ми разом шукатимемо нові можливості для розвитку”, – говорить президент ПТПП Володимир Олійник.
“Полтавщина для України – дуже важливий регіон, –  поділився враженнями гість Полтави, президент ТПП України Геннадій Чижиков. – Він об’єднав, з одного боку, історичну і культурну спадщину, а з іншого – потужний промисловий і сільськогосподарський бізнес. Я вважаю, що Полтавщина є таким собі барометром. Коли впроваджуються реформи і при цьому на Полтавщині вони успішно реалізуються, значить, реформи вдалі”. Це ж стосується і нинішньої стратегічної національної мети – виходу на європейські ринки. Геннадій Чижиков засвідчив, що й органи державної влади області, і бізнесові кола, і регіональне відділення Торгово-промислової палати мають розуміння, спільне бачення і співпрацю заради однієї мети – щоб Полтавщина була регіоном з найкращими можливостями для розвитку підприємництва. Працюють ряд громадських організацій, які готові допомагати органам влади у вирішенні питань зовнішньоекономічної діяльності області. Тому сьогодні потрібно відкинути усі амбіції і, як ніколи раніше, консолідувати зусилля, щоб прийняти виклики цього складного часу. І зрозуміти головне – за нас із вами цю домашню роботу не робитиме ніхто.

Олена ІГНАТЕНКО
“Зоря Полтавщини”