– Проблем у самоврядуванні зараз дуже багато. Через те, що його функції фактично знівельовані. Ми втратили вплив на власні фінанси, не розпоряджаємось навіть тим, що маємо на рахунках: рахунки казначейства, за винятком захищених статей, практично заблоковані, – такими несвятковими роздумами розпочинає розмову напередодні професійного свята сільський голова Чутівки Оржицького району Мирослав Боговик. – Плани соціально-економічного розвитку територіальних громад, які приймалися на початку року, повністю не виконуються. Дохідну частину стараємось виконати і перевиконати, але фінансування видаткової частини відбувається дуже складно.
– Тому питання децентралізації, насамперед бюджету, сьогодні надзвичайно важливі, – продовжує Мирослав Боговик. – Громади мають самі розпоряджатися своїми коштами. А казначейство – виступати як обслуговуюча рахунки установа. Наша держава свого часу виступила за те, щоб були утворені великі агрохолдинги, багато говорилося, що майбутнє українського села – за крупнотоварним виробництвом, а насправді це зводиться до того, що люди в селах нікому не потрібні. На мою думку, треба, щоб землю обробляв той, хто проживає безпосередньо в селі, їздив по тих самих дорогах, де ходять прості мешканці, розчищав сніг, вирішував інші проблеми. Якщо керівництво сидить у Полтаві чи Києві, або за кордоном і не бачить, що відбувається в селах, то проблеми місцевого населення його не цікавлять. Не цікавить і те, що молоко у господинь, які тримають корів, працюючи від темна до темна, приймають по 2–2,5 гривні за літр, а в супермаркетах ціна доходить до 10. Ці проблеми не проходять повз увагу сільської ради – найближчого до людей органу влади.
Чутівська сільська рада включає два села, Чутівку і Новий Іржавець, населення тут – 1350 людей. Територія сільради – 5,5 тисячі гектарів. Основні бюджетоутворюючі підприємства – СТОВ “Україна”, структурний підрозділ Баришівської зернової кампанії (директор СТОВ – Іван Тесля, в обробітку на території сільської ради знаходиться 2 тисячі гектарів землі, напрямки діяльності – рослинництво і тваринництво) та завод “Райдуга” (керівник – Олександр Лантух, ріллі – 1300 гектарів, підприємство займається вирощуванням сільськогосподарських культур і виробництвом соняшникової олії торгової марки “Жадана”).
Частина прибуткового податку надходить у сільський бюджет. Завдяки цим коштам у приміщенні колишньої початкової школи в Новому Іржавці відродили сільський клуб, створивши нові робочі місця.
З установ соціальної сфери на території сільської ради працюють загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад, який відвідує 21 дитина, Будинок культури, де нещодавно поновили роботу духового оркестру. Почав працювати і танцювальний гурток. При БК діє народний самодіяльний колектив української пісні “Чутівчанка”, при Новоіржавецькому клубі – жіночий вокальний ансамбль “Червона калина”. Є дві бібліотеки, амбулаторія сімейної медицини. В цьому році не встигли зробити опалення Будинку культури, кажуть у сільраді. Художню самодіяльність “підтягли”, тепер спрямують зусилля на реконструкцію опалення, встановлення твердопаливного котла. Є домовленість із дирекцією СТОВ “Україна” про те, що сільрада закупить матеріали, а господарство оплатить виконання робіт. Завдяки підтримці цього ж господарства функціонує сільська футбольна команда “Сула” – володар Кубка району. Діє громадське формування з охорони порядку, за допомогою якого останнім часом розкрито 2 злочини, повернуто вкрадене.
Працюють тут і над вуличним освітленням. Торік освітили половину Нового Іржавця і виготовили документацію на решту села. У Чутівці встановлюються ліхтарі на 7 вулицях. Техдокументація на освітлення виконана за кошти сільського бюджету, а роботи на суму 70 тисяч гривень фінансує благодійний фонд “Розвиток села”, створений при підтримці Баришівської зернової кампанії.
Дитсадок “Дзвіночок” у Чутівці відкритий 2006 року, через два роки завершилась його газифікація. Утримується за рахунок сільського бюджету, допомагають господарства, не стоять осторонь і батьки дітей. Сільське керівництво вважає, що до спільних справ треба залучати громадськість. У центрі села є Алея слави, де встановлені пам’ятники полеглим у роки Великої Вітчизняної війни односельцям – більше 200. Їхні прізвища викарбувані і на меморіалі Скорботній матері. Прибирають пам’ятні місця учні школи.
– Діти мають ходити до цього святого місця, брати участь у благоустрої з виховною метою – щоб знати історію села і його жителів, і якщо дитина наведе там порядок, то вже не зламає гілку, не насмітить, – каже сільський голова. – Провели ми на День Незалежності цікавий флеш-моб – розписали бетонні плити при вході в парк народним орнаментом і написали “Україна єдина!” Причому прийшли з фарбами всього кілька людей, потім багато приєдналися.
Цікаво проходять тут й інші сільські заходи, приміром, свято на Івана Купала. Для цього не потрібно великих коштів, головне – бажання людей. Щодо сільської медицини, то там без грошей складніше.
– Вважаю, започаткована реформа не вплинула позитивним чином на розвиток сільської медицини, – говорить сільський голова Мирослав Боговик. – Моральна відповідальність сільського голови набагато більша, ніж лікаря. Тому що коли до тебе заходить старенька бабуся й каже, що в амбулаторії холодно або чогось не вистачає, то це вже питання. Ти ж голова, чого нічого не робиш?.. Звертається нещодавно завідуюча ФАПом Нового Іржавця Ірина Зіненко – прекрасний фахівець. Треба й те, й те купити для установи, а з районного бюджету не можуть коштів виділити, тому що немає можливості фінансувати. Були б ці установи на нашому балансі, було б легше: на сесії рішення прийняли – і виконали. До реформи місцеві заклади охорони здоров’я фінансувала сільська рада, ми в обох медустановах провели газ. Стараємось бюджетом по-господарськи розпоряджатися. Коли я тільки прийшов працювати сільським головою, намітили ми собі відродити дитячий садок – і зробили. Наступним етапом були амбулаторія і ФАП, газифікація, тому що там не топилося і взимку медики приймали людей в актовому залі сільської ради, що було зовсім незручно. В ремонті амбулаторії допоміг народний депутат України попереднього скликання, наш земляк Сергій Гордієнко.
Мирослав Тимофійович Боговик очолює сільську громаду другу каденцію. Коли його вперше обрали, був одним із наймолодших сільських голів у районі. За освітою – вчитель історії, випускник Полтавського педуніверситету, уродженець і великий патріот своєї Чутівки. Після навчання повернувся в рідну школу працювати учителем, потім – директором. Двічі обирався депутатом сільської ради, двічі – районної.
– Це робота для ентузіастів і тих людей, які хочуть цим займатися, цим живуть, – переконаний він. – Зараз заробітна плата сільського голови чи секретаря не настільки велика, щоб говорити про матеріальне заохочення. Більше маємо клопотів, але є і моральне задоволення від зроблених справ. Скажу чесно: я гордий тим, що народився в цьому селі, живу тут і працюю. Хоча була можливість залишитись у Полтаві, жодного разу не пошкодував, що повернувся додому. Коли балотувався, був готовий до того, що в будь-який момент з’явиться в селі людина, яка буде краще за мене працювати, з кращими ідеями. До цього треба нормально ставитись, це життя і робота. Просто свою роботу треба виконувати якісно, виправдовувати довіру виборців. Щодо реформи місцевого самоврядування, якщо її думають справді проводити, то треба насамперед пояснити людям, коли саме проводитимуться ті чи інші зміни і що це дасть. Люди мають зорієнтуватися. Якщо не буде сільської ради, то хай пояснять, що в кожному селі працюватиме відповідальна людина, скажімо, староста, і до неї можна буде звернутися зі своїми питаннями. А так – порожні балачки. Якщо почитати концепції, які зараз пропонуються, то не головне – ліквідація сільських рад. Там завдання – закриття шкіл і медичних закладів. Чітко написано: надання медичної допомоги на відстані 25 кілометрів або 20 хвилин їзди. А куди доїдеш за 20 хвилин по сільській дорозі?..
У Чутівку тричі на день ходить автобус із Оржиці, а по п’ятницях і неділях – чотири рази. Село розташоване за 12 кілометрів від райцентру, але це не означає, що люди готові залишитись без місцевої медичної допомоги. За кілька кілометрів вже починається Черкаська область.
Сільський голова напередодні Дня місцевого самоврядування добрим словом відзначає сумлінних працівників сільської ради, місцевих депутатів, активістів – секретаря сільради Таїсу Маслак, землевпорядника Людмилу Виговську, головного бухгалтера Тетяну Остисту, директора Будинку культури Ольгу Криворученко, завідуючу клубом Нового Іржавця Поліну Виговську, вчителя фізкультури місцевої школи, організатора сільського спорту Володимира Маслака та інших. Команда однодумців прагне, щоб сільська територіальна громада повноцінно розвивалася.
• Чутівський сільський голова Оржицького району Мирослав Боговик (другий ліворуч) із депутатами і працівниками сільської ради – завідуючою дитячим садком Ольгою Оленцевич, інструктором зі спорту СТОВ “Україна” Олександром Курганом, секретарем сільради Таїсою Маслак, соціальним працівником Надією Черненко, директором Будинку культури Ольгою Криворученко.
Ганна ЯЛОВЕГІНА,
Микола БЕЗНОС (фото).