“Які лікарські трави допоможуть при облисінні та утворенні лупи?”
В.С. ГАЦЬКО.

Суховершки звичайні (Prunella vulgaris L., російська назва – черноголовка обыкновенная) – багаторічна трав’яниста рослина. Стебла висхідні, чотиригранні, 10–50 сантиметрів заввишки. Листки супротивні, прості, черешкові, видовженояйцеподібні (іноді майже ланцетні), з клиноподібною основою і тупою верхівкою. Квітки двостатеві, неправильної форми, у пазушних 6-квіткових несправжніх кільцях, які утворюють колосоподібну або довгасту голівку. Чашечка з десятьма жилками, двогуба. Віночок фіолетово-синій, синій або білий. Цвіте з червня до вересня.
Поширена рослина по всій Україні. Росте на луках, сіножатях, сонячних галявинах, біля лісосмуг, понад шляхами.
Заготовляють траву рослин, які зрізують або косять під час цвітіння. Сушать на горищах та у сушарках. Зберігають у щільній паперовій тарі.
У траві рослини знайдено дубильні речовини (близько 1%), каротин (близько 6 мг%), гіркі та смолисті речовини, вітамін К, рутин, аскорбінову кислоту (близько 30 мг%), гіперозид, тритерпеновий сапонін, урсолову кислоту, летку олію (близько 0,5%), основними складовими частинами якої є a-камфора та a-фенхон.
Суховершки звичайні застосовують у народній медицині як антимікробні, гіпотензивні, в’яжучі та протигарячкові засоби. Їх використовують при захворюваннях дихальних шляхів, тиреотоксикозі, гіпертонічній хворобі, ексудативному діатезі, ревматоїдному поліартриті, запальних захворюваннях жіночих статевих органів. Настоєм рослини промивають гнійні рани, миють голову при лупі, з нього роблять примочки до пролежнів. Беруть чайну ложку сировини, заливають склянкою окропу, настоюють 2 години. П’ють по столовій ложці тричі на добу за 30 хвилин до їди.
Використовують суховершки звичайні переважно як зовнішній засіб для лікування бешихових уражень, екземи, опіків, виразок нижніх кінцівок різної етіології, а також для стимулювання росту волосся та промивання гнійних фістул. Цю рослину поєднують із бруньками тополі чорної, коренями та кореневищами гравілату міського, коренями цикорію культивованого, плодами глоду колючого, шипшини коричної, коренями кульбаби лікарської, медунки лікарської у співвідношенні 1:4:4:6:2:2:4:2. Беруть 10 столових ложок суміші, заливають літром води, кип’ятять на малому вогні 10 хвилин, настоюють 4 години, фільтрують. Беруть бавовняну тканину або марлю у 4 шари, змочують у відварі й прикладають до вражених поверхонь 1–2 рази на добу. Ним зрошують та промивають рани, фістули. Гарячим відваром щоденно перед сном протирають облисілі ділянки голови. Змочують голову після миття волосся 3–4 рази на тиждень при значному утворенні лупи.