Роки ідуть, а рани все ятряться…

Чверть віку минуло відтоді, як останній радянський воїн залишив далекий Афганістан. Та чужа і незрозуміла війна забрала життя багатьох наших земляків. Понад 80 офіцерів і солдатів – молодих, здорових, сповнених сподівань і планів – не повернулися на рідну полтавську землю. Вже стільки років минуло, а серце рідних щемить від болю втрат. Гуртуються між собою родини, яким доля послала важкі випробування, допомагають одна одній, повсякчас згадують своїх героїв…
Нещодавно сім’ї полеглих в Афганістані воїнів-інтернаціоналістів з Полтави і Полтавського району зібралися, щоб вшанувати світлу пам’ять Віктора Шаповалова. Він загнув у далекій гірській країні 30 років тому. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. З ініціативи Октябрської районної у місті Полтаві організації Української спілки ветеранів Афганістану учасники зібрання, а це сім’ї загиблих воїнів-інтернаціоналістів, представники влади, Полтавської районної організації УСВА, поклали квіти до могили полеглого побратима, до меморіалу воїнам-афганцям в обласному центрі. А потім на запрошення вдови Віктора Шаповалова Валентини Григорівни зібралися на поминальний обід, де поіменно згадали кожного бійця, запалили на згадку про них заупокійні свічки… А ще помолилися за життя і здоров’я тих, кому через 25 років знову довелося брати зброю в руки, щоб боронити Вітчизну. Нині воїни-афганці захищають суверенітет держави, і саме на їхній бойовий досвід спираються ті, хто відстоює незалежність, демократичні цінності на Сході України. Нинішнім захисникам бажали Божого благословення і заступництва.

Олена ІГНАТЕНКО
“Зоря Полтавщини”

Print Friendly, PDF & Email
Ви можете залишити коментар, або Трекбек з вашого сайту. Друкувати Друкувати

Залишити комментар

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.