У сільськогосподарському виробничому кооперативі “Перемога” Хорольського району комплекс осінньо-польових робіт завершили ще в кінці жовтня. Оскільки засновником кооперативу є трудовий колектив агроформування, то й відповідальність за успішну роботу господарства несуть фактично всі члени трудового колективу, зазначив заслужений працівник сільського господарства України, депутат Хорольської районної ради, голова СВК “Перемога” Анатолій Пасюта. І ця відповідальність зобов’язує працювати з повною віддачею, про що свідчать попередні підсумки сільськогосподарського року.
Загалом це багатогалузеве агроформування обробляє 5,5 тисячі гектарів земель, має високий рівень розвитку рільництва й тваринництва, опікується проблемами місцевих територіальних громад, які входять до двох сільських рад – Клепачівської і Шишацької. У нинішньому, не зовсім сприятливому, сільськогосподарському році у СВК зібрано понад 60 центнерів з гектара зернових культур, а надої молока за підсумками року перевищать 6 тисяч кілограмів на кожну фуражну корову. В цілому в кооперативі утримується 3 тисячі голів великої рогатої худоби, 1 тисяча голів свиней, 380 овець і 50 коней – це найвища в районі щільність поголів’я худоби на гектар оброблюваних земель. Господарство щодоби надоює 19 тонн молока, яке реалізує на Пирятинський сирзавод і Хорольський молококонсервний комбінат дитячого харчування. Тут у кожному селі є тваринницька ферма, керівництво СВК дбає про зайнятість населення. Приміщення ферм, за потреби, обладнані кормостолами, кормозмішувачами, навантажувачами кормів, молокоблоками, виробничі процеси здебільшого механізовані й автоматизовані. Загальна рентабельність агровиробництва становить 34 відсотки.
Слід зазначити, що агроформування має племзавод із вирощування ВРХ української молочної чорно-рябої породи, а також має статус насіннєвого господарства із вирощування насіння зернових культур І репродукції та еліти – соняшнику. СВК має власний зерносушильний комплекс, який ввели в експлуатацію минулого року. Нині тут завершують монтаж калібрувально-протравлювальної лінії для доведення до кондиції насіння кукурудзи та соняшнику.
Пайовики господарства отримують за оренду паїв 6 відсотків від вартості земельного паю, форма оплати – в залежності від бажання орендодавця. До речі, розрахунок за 2014 рік уже завершено. Кооператив працює самостійно, прозоро, сплачує всі податки й не користується банківськими кредитами, бо має високі прибутки від виробничої діяльності, а на підтримку соціальної сфери сіл щорічно фінансує близько 2 мільйонів гривень. За ці кошти асфальтують сільські вулиці, будують культові споруди, ремонтують школи, дитсадки, ФАПи…
Не забувають і про ветеранів господарства, учасників Великої Вітчизняної війни, щомісяця їм надається матеріальна допомога в розмірі 200 гривень. Турбуються тут про майбутнє. Так, відмінникам навчання сільських шкіл двічі на рік (посеместрово) виплачується стипендія – по 500 гривень.
Агроформування має всю необхідну техніку для проведення різних комплексів польових робіт і своєчасно оновлює машинно-тракторний парк високопродуктивними сільськогосподарськими агрегатами. А отримані прибутки спрямовує на розширення бази та вдосконалення технологій сільгоспвиробництва, преміювання кращих працівників.
– Сьогодні той, хто хоче господарювати, може працювати й мати добрі прибутки, – розмірковує аграрій із 22-річним досвідом керівної роботи Анатолій Пасюта. – Так, є проблеми: скажімо, дизпальне коштувало 9 гривень, а сьогодні – 16 гривень за літр, рентабельність молока кілька років тому була 100 відсотків, сьогодні – 36, але жити можна. Найстрашніше те, що немає стабільності. Зараз аграрії на фіксованому податку, а якщо з січня 2015 року ми перейдемо на загальне оподаткування, це буде зовсім інша форма. Інше питання – рух землі: чи залишиться на нинішніх умовах, чи запровадять ринок земель? Якщо земля стане товаром, із наших 5,5 тисячі гектарів залишиться хіба що половина. Іншу – продадуть. Стосовно рентабельності додам, що я часто буваю в країнах Європи: якщо там у фермера є 2 відсотки рентабельності, він задоволений, бо знає, що він банкрутом не буде, бо є стабільність, стабільне законодавство. А в нас? Якщо немає хоча б 100 відсотків рентабельності, український аграрій не буде працювати. Ми готові працювати за нинішніх умов, нас це повністю влаштовує. Адже, скажімо, є такі моменти, коли складається найнижча ціна на пально-мастильні матеріали й міндобрива, як правило, це в грудні. Зібраний урожай теж можна притримати й продавати тоді, коли на зерно складуться найвигідніші ціни. І такі моменти треба використовувати, – вважає Анатолій Пасюта.
Продовжуючи тему агровиробництва, варто додати, що близько 45 відсотків у структурі посівних площ СВК “Перемога” відводиться під кормові культури. Близько тисячі гектарів – під ранні зернові, решта – під кукурудзу, сою, соняшник. Нині під урожай майбутнього року на площі 3 тисячі гектарів уже внесли аміачні добрива, придбали й міндобрива для внесення в грунт навесні наступного року, а це – мільйони гривень. Навряд чи варто акцентувати, що в господарстві заготовили кормів для худоби більше річного запасу. Тут звикли про все думати й робити завчасно, як мовиться, сани готують з літа, а воза – з осені.
Оскільки наша розмова відбувалася фактично напередодні професійного свята хліборобів – Дня працівників сільського господарства, – Анатолій Пасюта побажав аграріям здоров’я, щастя, добробуту, миру й стабільності – в державі й у всіх земляків. Бо саме від цього залежать добробут кожного і продовольча безпека нашої держави в цілому.
Людмила ДАЦЕНКО,
Олег Журавльов (фото).