Земля без оранки й хімікатів, щедрі врожаї, екологічно чиста продукція, розкішні краєвиди і щасливі села: здається, зараз все це – лише нездійсненна або принаймні дуже далека мрія. Утім на Полтавщині є місце, де цю мрію кожного дня втілюють у життя і готові поділитися своїм досвідом з усіма бажаючими. Дізнатися про секрети такого господарювання на землі нещодавно пощастило команді журналістів з різних областей України, науковців з Києва й Полтави, які зібралися в ПП “Агроекологія” Шишацького району на виїзний семінар на тему “Сталий розвиток в Україні: багаторічний успішний приклад органічного землеробства як модель розбудови агросфери”. Захід проходив у рамках проекту ПРООН/ГЕФ “Інтеграція положень конвенцій Ріо у національну політику України”.
За словами керівника проекту Олени Овчиннікової, якщо ще в ХІХ столітті людство переймалося перш за все питаннями економічного розвитку, то в 70-х роках століття минулого вже почало розуміти, що цей шлях веде в безодню. Адже успіхи в економіці ґрунтуються насамперед на використанні ресурсів, що не відновлюються.
У 1992 році Організація Об’єднаних Націй провела конференцію з питань навколишнього середовища і розвитку, під час якої були прийняті три важливі для всього світу конвенції, а саме: конвенцію з біологічного різноманіття; рамкову конвенцію про зміну клімату; конвенцію про боротьбу з опустелюванням. Тоді ж було оприлюднено термін “сталий розвиток”. Нині вже багато країн світу розробили власні стратегії сталого розвитку. Україна ж – серед тих, хто цього ще не зробив, хоча й потребує такої стратегії. На те, щоб конвенції Ріо запрацювали і в Україні, спрямований проект, в рамках якого відбувся приїзд журналістів на Полтавщину. Звісно, місце їхнього перебування в наших краях було вибране не випадково, бо важко знайти кращий приклад таких змін, що вже відбулися, ніж ПП “Агроекологія”.
Сьогодні це потужне підприємство, де ведеться сертифіковане органічне землеробство. На площі близько 8 тисяч гектарів тут не застосовують абсолютно ніяких пестицидів, гербіцидів, мінеральних добрив та інших агрохімікатів. Результат цього можна побачити, зокрема, і за якістю продукції – молока екстра-класу, сертифікованого як сировина для виробництва дитячого харчування. Адже корів у “Агроекології” годують лише кормами, вирощеними на своїх чистих землях…
Спілкуючись із журналістами, засновник ПП “Агроекологія”, Герой України, Герой Соціалістичної Праці Семен Свиридонович Антонець розповів, що від різної сільськогосподарської “хімії” в його господарстві, тоді ще в колгоспі імені Орджонікідзе, повністю відмовилися у 1978 році. У ту пору повсюди ставку робили на інтенсифікацію сільгоспвиробництва. В першу чергу, звісно, за рахунок використання агрохімікатів і мінеральних добрив. Але вносили всі ці препарати часто примітивними методами, вручну, без особливих засобів захисту. Недосконалою була й техніка для обприскування посівів. Побачивши, що колгоспники через це хворіють, голова колгоспу Семен Антонець, чисто по-людськи співчуваючи своїм працівникам, прийняв вольове рішення. На одному із засідань правління сказав: “Із завтрашнього дня більше не вносимо хімікатів”. І слова дотримав. А з 1975 року його поля не знають плуга. Орати тут припинили під час великомасштабного полтавського експерименту, започаткованого тодішнім першим секретарем обкому Федором Моргуном. Поєднання безвідвального обробітку ґрунту з внесенням органічних добрив і використанням багаторічних трав дозволяє не тільки зберегти структуру і родючість ґрунтів, а й поліпшити їхні характеристики, що нині дуже актуально.
Органічне господарювання має й ряд інших переваг. Зокрема воно потребує більше працівників, ніж інтенсивне. В ПП “Агроекологія” створено близько 500 робочих місць. Люди отримують хорошу зарплату, в рідні краї повертається молодь, а значить – села мають перспективу. Господар же має можливість зекономити на іншому. Зокрема великі суми заощаджуються завдяки тому, що не купують агрохімікатів і мінеральних добрив, як не беруть і банківських кредитів. Водночас отримують непогані врожаї – наприклад, озимої пшениці цього року зібрали понад 60 центнерів з гектара.
“На перше місце в державі треба поставити людину, а не гроші”, – один з улюблених висловів Семена Антонця. За цим принципом живе й працює він сам. Так, господарство виробляє сертифіковані органічні крупи й борошно. Але значна їхня частина йде не на продаж, а безкоштовно відправляється школам і дитячим садочкам. Та й прибуток від господарювання великою мірою повертається селам.
Ще одна перевага органічного землеробства – збереження біорізноманіття на полях і навколо них. “Ми не боремося з природою, а співпрацюємо з нею”, – говорить Семен Свиридонович. І природа віддячує тим самим – тут не буває навали шкідників і хвороб сільгоспрослин.
Побували журналісти й на фермі, де побачили сучасний доїльний зал, корів української червоно-рябої молочної породи, кожна з яких в середньому дає понад 6000 кілограмів молока на рік. Завітали й на екскурсію на меморіальну дачу письменника-гуманіста Володимира Короленка, відбудовану коштом “Агроекології”.
Знайомство з підприємством і його засновником вселяє надію на те, що Україна може не лише наздоганяти країни, які вже мають стратегію сталого розвитку, а й бути лідером у цій справі. Адже ми традиційно маємо розвинуте сільське господарство, а тепер – ще й масштабний, багаторічний досвід господарювання в гармонії з природою. По суті це досвід якраз того самого сталого розвитку на окремій території, поширюючи який, країна отримає велику кількість органічної продукції, попит на яку зростає в усьому світі. А це чудова перспектива для нашої держави.

Ганна КОЗЕЛЬСЬКА
Журналіст