На ланах СТОВ “Мусіївське” Хорольського району агропромхолдингу “Астарта-Київ” нині ще тривають осінньо-польові роботи. Аграрії збирають кукурудзу, копають цукрові буряки, під які в господарстві відведено близько 2,3 тисячі гектарів, дискують звільнені від сільгоспкультур площі. Однак трудові сільські будні не стали на заваді в проведенні свята для людей, руками яких збудовано міцний фундамент Мусіївського сільгосппідприємства, – ветеранів господарства, ветеранів Великої Вітчизняної війни, а їх загалом – 310 осіб.
У Міжнародний День людей похилого віку, День ветеранів у Мусіївському будинку культури зібралися всі, кому не байдужі долі людей поважного віку, майбутнє свого краю і всієї нашої держави. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих воїнів Великої Вітчизняної війни, Героїв Небесної Сотні, тих, хто загинув на буремному Сході країни, своїх односельчан, які відійшли за межу вічності…
– Сьогодні ми з вами зібралися, щоб поспілкуватися, звіритися у значимості подій, обговорити, чим ще ми можемо допомогти учасникам антитерористичної операції, серед яких є і наші односельці, – зазначив голова ради ветеранів Мусіївської сільради Микола Федорович Зима.
Він нагадав, у яких складних умовах довелося розбудовувати господарство й усю країну нинішнім ветеранам у повоєнні роки, як відбувалося становлення агроформування, наголосив, що за високі трудові здобутки в різні роки більше 60 мусіївців були нагороджені орденами й медалями. Не обійшлося без нагород і цього разу. За активну громадянську позицію та з нагоди Дня ветеранів низці поважних мусіївців, серед них – і автор двох книг про рідний край Михайло Іванович Бойко та колишній директор місцевої школи, яка виховала не одне покоління мусіївців Людмила Григорівна Кучеренко, було вручено Почесні грамоти.
***
– Засіяне нашою з вами спільною працею поле дало добрі сходи. Нам є чим гордитися, адже цьогорічний урожай ранніх зернових культур в агроформуванні перевищує 40 центнерів з гектара, не менш як по 450 центнерів з гектара дадуть цукрові буряки, а надої, за підсумками року, становитимуть не менше 6 тисяч кілограмів на кожну фуражну корову. За попередніми прогнозами, на ланах господарства буде зібрано близько 120 тисяч тонн цукрових буряків, – зазначив депутат обласної ради, заслужений працівник сільського господарства України, директор СТОВ “Мусіївське” Михайло Стеценко.
Слід додати, що загалом сільгосппідприємство обробляє понад 10 тисяч гектарів земель на території 13 сільських рад і забезпечує роботою 400 працівників. Значні кошти господарство щорічно вкладає у соціальну сферу населених пунктів, де орендує землі, допомагає школам, дитсадкам, підтримує заклади культури, спорту, медицини. Оскільки агроформування працює прозоро, сума сплачених до різних бюджетів податків і зборів, скажімо в цьому році, складатиме близько 10 мільйонів гривень. Ще 11 мільйонів становитиме заробітна плата, понад 3 мільйони буде сплачено до Пенсійного фонду й близько 14 мільйонів гривень – видано землевласникам як розрахунок за оренду земельних паїв. У цьому році додалася до балансу господарства ще одна стаття витрат – на підтримку армії.
Михайло Стеценко подякував ветеранам за їхню працю й побажав їм високого рівня соціальної захищеності, благополуччя, міцного здоров’я на довгії літа, поваги від людей, любові від рідних. А майстри сцени Хорольського РБК та аматорські колективи подарували всім присутнім святкову концертну програму.
Як патріот свого краю і держави, керівник господарства Михайло Стеценко сам не стоїть осторонь допомоги учасникам АТО й залучає до цього працівників сільгосптовариства, односельців. Мусіївці перерахували частину заробітку в сумі 41 тисяча гривень, щомісячний військовий збір із заробітної плати – 26 тисяч гривень, збирали добровільні пожертви, надавали для Української армії сільськогосподарську продукцію, придбавали для солдатів, які відбули на буремний Схід із Хорольського району, теплий одяг і взуття, надавали фінансову допомогу сім’ям і особисто учасникам АТО.
Фінансову допомогу – 7 тисяч гривень – було вручено односельцю, учаснику АТО В’ячеславу Бичу, який, до речі, нині перебуває вдома у короткотерміновій відпустці. Сергій Чекун та Сергій Юрко зараз знаходяться у гарячих точках, тож подарунки отримають при поверненні у короткотермінову відпустку.
Двічі побував на Донбасі з гуманітарною допомогою односельцям, землякам та їхнім друзям-воїнам з інших регіонів держави Мусіївський сільський голова Григорій Решта. Він об’їздив блокпости в Маріуполі, Донецьку, Волновасі й Красноармійську, одним словом, відвідав місця, де по-справжньому служать країні й народу мусіївці та хорольці, передав їм гроші й продукти, зібрані дбайливими земляками.
* * *
Не обійшли учасники урочистостей і обговорення проблем, яких нині чимало. Стосуються вони різних сфер життєдіяльності країни, рідного краю. Скажімо, далеко не всі у Мусіївці позитивно сприймають “ленінопад”, що триває в нашій країні. Адже це – наша історія, говорили селяни, а в ті роки проходила наша молодість, і далеко не все в державі було геть негативним. Зазначалося, що не сприймається не сам факт демонтажу пам’ятників, а те, якими методами це проводиться.
– Третій рік через високі ціни наше агроформування не купує нової техніки, – констатував Михайло Стеценко. – На жаль, у державі відсутній контроль за ціноутворенням. Якщо ціни на сільськогосподарську продукцію залишаються без змін, а то й знижуються, то вартість пально-мастильних матеріалів, міндобрив, техніки та інших витратних матеріалів невпинно зростає. Скажімо, затрати на вирощування одного гектара цукрових буряків нині складають близько 25 тисяч гривень. Природно виникає запитання, якою тоді має бути вартість цукру? Нинішня ціна на сало вже сягає 55 гривень за кілограм, собівартість його виробництва не дає можливості знижувати цю ціну. Не додають продуктивності сільгоспвиробникам і численні контролюючі аграрний сектор служби. При потуранні відповідних державних структур допускається ситуація, коли наші родючі українські чорноземи орендують недобросовісні землекористувачі-іноземці, які, зрозуміло ж, не дбають про розвиток сільських територій. Михайло Стеценко також акцентував увагу присутніх на необхідності проведення в державі люстрації:
– Ті депутати й олігархи, які фактично спровокували війну на Сході держави, сьогодні знову рвуться до влади, вони є кандидатами в народні депутати й знову, користуючись закритими списками партій і виборчих блоків, намагаються пройти до парламенту. Одні олігархи зміняться іншими. Треба люструвати суддів і прокурорів, люстрація потрібна й серед генералітету, адже ситуація, коли російські військові керували Українською армією й розтягли, розпродали військове майно, недопустима, вони її практично знищили. Аналогічна ситуація була й у міліцейських підрозділах. Так бути не повинно, бо якщо українці мають працювати на благо держави, то й держава має турбуватися про своїх громадян.
Михайло Стеценко закликав підтримати курс діючого Президента України Петра Порошенка. Адже його наміри зламати хребет корупції у владних структурах і змінити стереотипи мислення чиновників, навести порядок у роботі державних установ, контролюючих служб, зайнятися розвитком виробництва та продовжити поступальний рух нашої країни до Європейського Союзу не можуть залишити байдужими мислячих українців.
* * *
Дружня розмова по суті повсякчас поверталася до теми війни на Сході країни. Присутні ставили запитання, чим ще можна допомогти воїнам АТО, й фактично одночасно відповідали: продуктами, теплим одягом і взуттям, на придбання яких потрібні чималі кошти. Тож бодай невеликий внесок, по 10 – 20 гривень, від кожного загалом може вирішити питання забезпечення провіантом бійців наших батальйонів і всієї армії.
З ініціативою про підтримку учасників АТО звернувся до присутніх і всіх людей доброї волі директор СТОВ “Мусіївське” Михайло Стеценко. У його зверненні зокрема йдеться: “Тривалий час наша країна перебуває у стані неоголошеної війни з боку сусідньої держави. На захист незалежності України пішли добровольці, військовослужбовці – справжні сини і доньки матері-Вітчизни. Своїм героїзмом і мужністю вони обороняють східні області. Здригається українська земля від ворожих “Градів”, “Ураганів”, танків, плачуть серця матерів, чиї сини зараз перебувають у зоні АТО.
За українськими звичаями хлопцям би осінньої пори весілля справляти, своїх наречених до вінця вести, продовжувати рід, а батькам радіти за своїх дітей, гордитися ними. Та вони змушені взяти до рук зброю і піти захищати свою неньку-Україну. Ними, воїнами-захисниками, достойними синами своїх батьків і дідів, пишаються не лише батьки, друзі, знайомі, односельці, а й уся Україна.
Усі ми розуміємо, що їм вкрай необхідні моральна підтримка й матеріальна допомога, продукти харчування. Найбільш гостро це відчувається з настанням холодів. Не секрет, що держава не може забезпечити армію всім необхідним. Можна почути багато звинувачень на рівень забезпечення нашої армії, але слід згадати, що вона останніми роками взагалі не фінансувалася. А тут – війна. Скільки потрібно коштів, щоб забезпечити армію військовою технікою, пальним, виплатити зарплати, провести соціальні виплати тощо? Навряд чи хто заперечить, що нашій армії не обійтись без небайдужих людей. Якби не вони, набагато важче було б нашим воїнам захищати країну.
Не байдужі до долі наших військових і працівники СТОВ “Мусіївське”, односельці. Наше господарство також робить свій вклад у перемогу: вирощує сільськогосподарські культури, виробляє продукцію тваринництва, стабільно сплачує до бюджету всі податки.
Невдовзі відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради України. Покладаємо велику надію, що вони пройдуть більш прозоро й українці виберуть до парламенту достойних депутатів, які захищатимуть і відстоюватимуть інтереси нашої незалежної держави.
Ми підтримуємо курс нашого Президента Петра Порошенка на мирне врегулювання конфлікту. Ми хочемо жити в суверенній, економічно сильній, процвітаючій європейській державі й дружити з братніми слов’янськими та іншими народами, щоб над нами було мирне небо, чувся веселий щебет дітей. Та оскільки зараз іде війна, ми не можемо стояти осторонь подій, що відбуваються у нашій державі, не можемо бути байдужими до долі наших синів, синів і доньок нашої Батьківщини, які захищають цілісність, суверенітет України. Ми, працівники СТОВ “Мусіївське” та орендодавці земельних паїв, вирішили надавати фінансову допомогу та продукти харчування не тільки через благодійні організації та волонтерів, а й адресну допомогу кожному воїнові, який проживає у нашому краї.
Ми закликаємо всіх полтавців не бути байдужими! Кожен із нас може надати посильну допомогу нашим дітям, чоловікам, батькам, сусідам, землякам – усім, хто відстоює кордони Вітчизни, наш спокій і мир, щоб кожен із учасників АТО відчував тепло наших сердець, турботу про нього”.

Людмила ДАЦЕНКО
Олег ЖУРАВЛЬОВ (фото)
“Зоря Полтавщини”