Це свято встановлене на згадку про віднайдення та Воздвиження (піднесення) Хреста Христового. Знаменна подія відбулася в часи Костянтина Великого, який першим із римських імператорів припинив гоніння на християн. Православні віряни відзначають Воздвиження 27 вересня. Воно належить до дванадцяти найбільших церковних свят і має один день перед- та сім днів післясвята. Оскільки Воздвиження нагадує про Христове розп’яття, стало традицією дотримуватися в цей день суворого посту.
Воздвиження – дуже стародавнє свято. Мати Костянтина Великого, свята цариця Олена, дбаючи про християнську віру й хвилюючись, що місце страждання Спасителя й інші святині перебувають у забутті, за згодою сина в 324 році вирушила в Палестину, відвідала Єрусалим і там знайшла Животворящий Хрест Господній. Зробити це було дуже нелегко, адже римські імператори-язичники намагалися повністю знищити спогади про Христа. Імператор Адріан наказав засипати в Єрусалимі Голгофу і Гроб Господній землею та поставити на штучному пагорбі капище язичницької богині Венери й статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й робили ідольські жертвоприносини.
Під час розкопок неподалік Гробу Господнього було виявлено три хрести, дощечка з написом “Ісус Назарянин, Цар Іудейський”, зроблена за наказом Пілата, і чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа. Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп’ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі підносив їх до важкохворої жінки. Від дотику Хреста Христового вона зцілилася, а небіжчик, якого в цей час несли на поховання, ожив.
У Константинополь свята Олена привезла частину Животворящого Древа й цвяхи. Костянтин Великий повелів спорудити в Єрусалимі храм на честь Воскресіння Христового. Він будувався близько десяти років, і свята Олена до урочистої події недожила. Початок святкування Воздвиження пов’язаний саме з освяченням храму Воскресіння Господнього. Воно відбулося за єрусалимського святителя Макарія 26 вересня 335 року, а наступного дня було звершене урочисте Воздвиження віднайденого Хресного Древа. Під час Воздвиження народ багато разів взивав “Господи помилуй”.
Іншою важливою подією в історії свята є повернення Господнього Хреста до Єрусалима після того, як 614 року перський цар Хозрой, здобувши Єрусалим, забрав Хрест до перської столиці. Повернув Животворящий Хрест до Єрусалима імператор Іраклій 628 року після перемоги над персами. Друге урочисте Воздвиження Хреста Господнього в Єрусалимі також відбулося 27 вересня.
Нині частки Святого Древа перебувають у різних соборах, зокрема в Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі в Києві. У народі Воздвиження зазвичай називали Здвиженням. Люди помітили, що від цього дня птахи відлітають у вирій, настають холоди, отож говорили, що “земля на Здвиження ближче до зими движеться”. За народними уявленнями, у це свято не можна ходити в ліс: там змії шукають теплого прихистку на зиму, тому прогулянка може бути небезпечною.

Підготувала Вікторія КОРНЄВА.