За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (В003), щороку в світі добровільно йдуть із життя від 1 до 4 мільйонів осіб. Кожні 40 секунд на Землі хтось намагається покінчити життя самогубством. При цьому, як стверджує сумна статистика ВООЗ, Україна посідає одне з провідних місць в Європі за кількістю суїцидів.
Чому ж людина вирішує добровільно піти з життя?
Суїцидальна поведінка властива слабкодухим людям, які страждають від сильного душевного болю і в стані стресу відчувають неможливість впоратися зі своїми проблемами, не бачать іншого виходу з ситуації. Вони часто страждають на психічні розлади з депресивним станом, їх погляд у майбутнє є безнадійно похмурим.
Отже, суїциди поділяються на дійсні, у стані афекту і демонстративно-шантажні. Дійсні суїциди рідко бувають раптовими і частіше супроводжуються пригніченим станом, втратою сенсу життя, депресією. Суїциди у стані афекту, як правило, є раптовими, після стресу, на тлі глибокої депресивної реакції. Демонстративно-шантажна ситуація з суїцидальною поведінкою, як правило, не призводить до смертельного результату, адже людина лише демонструє, що готова накласти на себе руки, а насправді розраховує, що допомога прийде вчасно.
Найчастіше самогубства скоюють чоловіки після 60 років. В Україні ж суїциди трапляються частіше переважно в осіб віком від 15 до 29 років. Причини – нещасне кохання, невдале сімейне життя, безсилля, ганьба, скрута, зрада, безнадійна хвороба і побоювання страждання, небажання бути тягарем своїм близьким…
Якщо ставлення до проблеми не зміниться, за прогнозами ВООЗ до 2020 року кількість самогубств зросте в півтора разу. Здебільшого ті, хто переживає депресію або думає про самогубство, не діляться своїми почуттями. Якщо ж людина заговорила про це, треба вислухати серйозно, не висміювати, знайти час для глибокої співчутливої розмови і переконати її в тому, що допомога – поряд. Часто можливість виговоритися полегшує душевний біль, тому така розмова хоч і важка, але необхідна. Уважність, чуйне ставлення одне до одного – це шлях до вирішення проблеми суїцидів. Тут доречні і “телефони довіри”, і консультації психологів, і просто щире спілкування у колі родини, з друзями.
Тетяна МИХАЙЛОВА,
заступник головного лікаря обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева.