За останніми статистичними даними, один із двох шлюбів в Україні закінчується розлученням. На думку мотиваційного тренера й консультанта з питань шлюбу та сім’ї Миколи Акимова, в сучасному соціумі побутує поверхневе ставлення
до інституту сім’ї.
Сім’я – це головний осередок життя, тому підходити до створення і подальшого розвитку цієї інституції потрібно з максимальною відповідальністю, адже щасливі сім’ї не з’являються просто так.
Чотири сезони кохання
Не дивуйтеся, але такими сезонами є весна, літо, осінь і зима. Для кожного з них характерні свої особливості й підводні течії, які можуть вивести з ладу навіть найміцніші стосунки, перетворивши партнерів у двох самотніх людей під одним дахом. Для того, щоб уникнути втрат і зберегти близькі, теплі стосунки, слід ретельно планувати спільне життя, мати спільні проекти, виділяти час для спілкування одне з одним і ніколи не дозволяти сімейному човнику плисти за течією.
Одна з проблем, яку може створити кожен сім’янин при повному небажанні працювати над собою – це прагнення звинуватити в усіх негараздах партнера. Тож, перш ніж одружуватися, потрібно відповісти на запитання: для чого я це роблю? Щоб задовольнити свої потреби, чи для того, аби турбуватися і жити для коханої людини? Адже щасливим у шлюбі може бути тільки той, хто щасливий до шлюбу.
П’ять можливих стадій шлюбу
Перша – на межі розлучення, далі – шлюб, який ледь існує, стабільний шлюб, чудовий і досконалий. Аби піднятися на сходинку вище й досягти абсолютної єдності, порозуміння і досконалості у сім’ї, важливо визначати спільні цілі, служити не тільки один одному, але й ближнім, проявляти живий інтерес до партнера, дарувати йому увагу й працювати над створенням менталітету “ми”.
Ми повинні зберігати інститут сім’ї, прагнути зміцнити родину й зробити її щасливою, адже у сім’ї формується наше майбутнє – діти. Майбутнє держави залежить від стану сім’ї, мораль і цінності суспільства залежать від моралі й цінностей, які є у сім’ях, вважає Микола Акимов. На його думку, сім’я може вплинути на відродження України в цілому.
– Яка зараз найбільш виражена проблема сімейного інституту в Україні?
– Усі проблеми подібні, а суть їх зводиться до запитання: що мені зробити, аби змінити мого чоловіка (дружину)? Істина ж полягає у тому, що ми не наділені владою чи правом змінювати іншу людину, проте ми маємо владу й відповідальність на те, щоб змінити себе. Ми відповідальні за свої слова, вчинки і бездіяльність. Людині потрібно побачити себе і події з іншого боку.
– Статистика свідчить, що розпадаються здебільшого молоді сім’ї. Невже весна така коротка?
– Одна з причин цього – завищені очікування від сімейного життя, тому що уявлення про шлюб сформовані казкові. Виявляється, що люди хочуть любити досконалу людину, та чи є досконалою їхня любов? Натомість слід любити недосконалу людину, вдосконалюючись у коханні. Сенс життя потрібно бачити як мінімум у тому, щоб жити, рости, вчитися любити і залишити після себе спадок. А багато хто хоче просто жити. Закохатися можна в одну мить, а щоб любити по-справжньому – до цього потрібно іти все життя. Глянцеві журнали, телесеріали й масова культура не є зразком для сім’ї. У цьому можна переконатися на власному досвіді, але краще повірити на слово.
– Які головні атрибути щасливої сім’ї?
– Якісний подружній час. Наші батьки нас цьому не вчили, бо жили іншим життям, однак сьогодні це є необхідністю. Треба планувати час для спілкуванням із коханою людиною. Це час, який чоловік і дружина мають проводити один з одним і говорити при цьому один про одного, а не про дітей, проблеми чи поламану машину. Це вміння дається нелегко, але його потрібно розвивати в собі. Треба створювати подружній час і наповнювати його якісним змістом.
– Нині найбільшу довіру суспільства має церква. Українське суспільство відродиться через церкву, сім’ю чи освіту?
– Ідеальне поєднання – це канат із трьох складових. Але я вважаю, що церква і родина – це два Божественних інститути. Я бачу, що відродження нації іде через сім’ю, яка теж є церквою. Душевних ресурсів недостатньо для вирішення духовних проблем, тому сім’я має бути і церквою також. Церква, як помісне зібрання, не замінить сім’ю. Це не її завдання. Родина є носієм духовних і моральних цінностей, а також простих життєвих навичок. Я – за збереження традиційного формату сім’ї. Нам не потрібні жодні соціальні експерименти у цій сфері. Традиційна сім’я – це мама, тато і діти. Сьогодні Україні потрібно усвідомити: якщо ми не збудуємо міцні стосунки у сім’ї, то через кілька поколінь на цій території буде жити хтось інший.
– Як це донести до людей?
– Потрібно знаходити тих, хто має щасливі сім’ї, які всиновлюють дітей, і пропагувати їхній досвід. А не недорозвинені моделі стосунків, які можемо бачити скрізь. Слово “консервативний” – дуже хороше слово. Сьогодні вже всі зрозуміли, що ті продукти хороші, які ідуть від землі, а не від технологій. Потрібно повертатися до першоджерела, не шукаючи сурогатних замінників.

Записала Ірина ПОЧЕПКОВА.