У  прес-центрі редакції газети “Зоря Полтавщини” відбувся семінар для журналістів області. Його, за сприяння секретаріату обласної організації НСЖУ, проводили президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, голова Комісії з журналістської етики, засновник української суспільно-політичної газети “Дзеркало тижня” Володимир Мостовий, перший секретар – виконуючий обов’язки голови Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Тож представники ЗМІ Полтавщини мали можливість поспілкуватися із майстрами пера, провідними фахівцями України.
Сергій Томіленко наголосив: “Серія семінарів, які проходять переважно в усіх областях нашої країни, спрямована на дотримання світових стандартів. Проект, запропонований Академією української преси, впроваджується за сприяння Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Такі семінари проводимо у вишах, із практикуючими журналістами. На сьогодні зростає великий інтерес представників ЗМІ до розгляду професійних питань з огляду на ту агресію та інформаційну війну, яку веде Російська Федерація. Також проводимо серію семінарів для журналістів, насамперед як працювати в гарячих точках. Адже у таких стресових умовах і виникає потреба знань як писати, як висвітлювати, щоб не нашкодити власній державі”.
Перш за все доповідачі акцентували увагу на питаннях професійного вибору, журналістської етики та громадської ролі представників ЗМІ. Зокрема Володимир Мостовий, який уже майже 50 років присвятив журналістиці, наголосив, що нині гостро стоїть питання: чи однаково сприймають професійні стандарти українські та російські журналісти?
Сергій Томіленко звернув увагу представників ЗМІ області на відповідальність за оприлюднене слово під час війни. Зазначалося, що слід відверто говорити про складні проблеми та критично оцінювати інформацію політиків, які із запалом коментують ситуацію в країні на своїх сторінках соціальних мереж. Також йшлося про роботу журналістів на буремному Сході.
Валерій Іванов розповів про розробку проекту медіаграмотності, який користується великою популярністю у Європі. Він наголосив, що у такий спосіб формують критичне мислення, щоб помічати пропаганду, цензуру або однобокість у подачі новин, теле- і радіопрограм, у газетних публікаціях.
На семінарі також йшла мова про реформування друкованих та електронних ЗМІ.
– Процес роздержавлення друкованих засобів масової інформації досить тривалий. Національна спілка журналістів постійно відстоює відповідний законопроект, базовий у плані реформування. На жаль, лише позиція народних депутатів призвела до того, що у квітні поточного року Верховна Рада не змогла ухвалити даний закон. Тоді Держкомтелерадіо, всі профільні відомства, уряд підтримали положення документа. Втім депутати не підтримали законопроект, – поінформував Сергій Томіленко. – Ми й надалі продовжили переконувати урядові структури: журналісти хочуть цивілізованого “розлучення” із владою. Тож нині швидко напрацювали законопроект, який Держкомтелерадіо внесло на розгляд уряду. Зараз документ проходить уже друге обговорення і буде готовий найближчим часом до розгляду Верховною Радою. Фактично прийняття закону – питання відповідальності народних депутатів. Усі структури, відомства, включно з Адміністрацією Президента України, погоджуються із запропонованою формулою реформування. Необхідно лише 226 голосів “за”. Тільки-но закон приймуть, НСЖУ спільно із Держкомтелерадіо формуватимуть перелік редакційних колективів, які погодяться на першочергове роздержавлення.
Володимир Мостовий висловив свою точку зору щодо необхідності проведення цього процесу, наголосивши: завдяки реформі кількість видань хоч і зменшиться, але якість медіапродукту зросте.
Як зазначив Сергій Томіленко, після ухвали закону владні структури більше не матимуть права бути засновниками видань і відповідно жодного прямого впливу на редакційну політику не справлятимуть. Якщо захочуть друкувати власні матеріали в газетах, муситимуть укладати спеціальні угоди з редакцією та оприлюднювати напрацювання під окремою рубрикою чи як рекламні повідомлення. НСЖУ також підтримує реформування системи державного телебачення й радіомовлення. Прийнятий відповідний закон на часі і є позитивним у частині реорганізації Першого національного телеканалу.
– Проте водночас закон абсолютно неприйнятний і недосконалий у частині реформування ОДТРК. Відповідно до положень документа телерадіокомпанії, в тому числі й місцева “Лтава”, мають перетворитися в маленькі корпункти національного суспільного мовника, а замість низки співробітників установ там залишаться кілька людей, що надаватимуть інформацію на Київ. Ми протестуємо проти такого рішення. По-перше, подібні кроки нераціональні. По-друге, це – сотні звільнених спеціалістів, які нині працюють на ОДТРК. У багатьох регіонах телерадіокомпанії мають давні традиції, власну аудиторію, потужні програми. Яким би ідеальним не був у майбутньому телеканал УТ-1, але ж він не зможе концентруватися на інформації виключно з одного регіону. Відповідно мешканці різних областей не матимуть достатнього інформаційного забезпечення, – зауважив Сергій Томіленко. – Ми – на боці колективів телерадіокомпаній, тому пропонуємо або вилучити із відповідного закону частину про реформування ОДТРК, або доповнити його чи прийняти новий, в якому кваліфікувати телерадіокомпанії як регіональних мовників.
За словами Валерія Іванова, у Німеччині суспільне мовлення складається з двох частин – центрального телеканалу, відповідно УТ-1 в Україні, й робочого співтовариства станцій – аналогів вітчизняних ОДТРК. Останні створюють власний продукт і згідно зі спеціально укладеними угодами обмінюються ним з іншими станціями, таким чином об’єднуючи країну. Подібний досвід, як наголосив Валерій Іванов, дуже необхідний для нашої держави.
Щоб захистити аудиторію від дезінформування, організатори семінару порадили ретельно перевіряти інформацію, не подавати неперевірених даних, не довіряти соцмережам, критично ставитися до висловлювань політиків.

Оксана БІЛЕНЬКА
Анна ВАСЕЦЬКА
“Зоря Полтавщини”