Санітарно-рятувальна автомобільна рота, сформована на Полтавщині, прибула в зону антитерористичної операції. До складу підрозділу увійшли мобілізовані під час третьої хвилі часткової мобілізації військовослужбовці. Загалом близько 150 осіб. Серед тих, хто служитиме в санітарній роті, – шість професійних лікарів, але жодного кадрового військового. Серед військовослужбовців є і добровольці, й ті, хто отримав повістку із військкомату. Вік – від 27 до 50 років. Головним завданням підрозділу є евакуація поранених з поля бою до медичних закладів. Військові медики пройшли курс необхідної підготовки на базі одного з лікувальних закладів Міністерства оборони України. Наразі підрозділ повністю готовий до виконання бойових завдань.
Лікувально-профілактичні заклади нашої області виділили особовому складу роти 45 санітарних автомобілів, переважно “Газелі” й “УАЗи”. Авто були у резерві, тому змін у транспортному забезпеченні для надання медичної допомоги мешканцям області не відбулося. Голова обласного відділення Української спілки ветеранів Афганістану, депутат обласної ради Юрій Цомартов, котрий активно опікувався підготовкою санітарної роти, зазначив, що працювати на автомобілях буде важко. По-перше, вони розраховані на перевезення одного хворого. Для того, щоб перевозити поранених у тил, автомобіль має забирати хоча б чотирьох поранених за одну ходку. До того ж екіпаж санітарного автомобіля розрахований на двох людей, один з яких – водій. Підняти пораненого на носилках двом людям часто буває не під силу. Швидше за все, багато питань доведеться вирішувати на місці. Це буде непросто. По-друге, багатьом автомобілям більше 20 років, одному навіть за 50, і їхній стан просто не витримував критики. Довелося чимало попрацювати і вкласти коштів, аби “реанімувати” автомобілі. Запчастини для них купували як за кошти з обласного бюджету, так і за рахунок спонсорської допомоги депутатів, підприємців, установ та організацій області, благодійних фондів, волонтерів. Майже місяць довелося ремонтувати автомобілі, щоб привести їх хоча б у відносний належний стан. (Як стало відомо згодом, відстань у 450 кілометрів від Полтави до зони АТО подолали не всі карети “швидкої допомоги”. Деякі – в дорозі ремонтували. Деякі – дотягли на буксирі).
Самих же бійців санітарної роти екіпірували також здебільшого за рахунок благодійних коштів. За ці надходження було придбано засоби індивідуального захисту, зв’язку та інші необхідні речі. Наприклад, за кошти з благодійного рахунку фонду “Єдність 2014” були придбані портативні рації. На жаль, сучасні – з надійним захистом – шоломи придбати не вдалося.
Юрій Цомартов, який відправляв полтавську санітарну роту в зону АТО, наголосив, що всі бійці мають високий моральний дух, люди розуміють відповідальність, яка перед ними стоїть. Санітарна рота цілком підготовлена до виконання завдань у зоні військових дій. Очолює підрозділ досвідчений командир Олександр Тополя.
А ми, полтавці, в свою чергу, пам’ятатимемо про наші зобов’язання перед військовими лікарями – допомагати, звідси, з дому, усім необхідним – і чекатимемо їхнього благополучного повернення.
Полтавська санітарно-рятувальна автомобільна рота – перша в Україні, яка працюватиме безпосередньо у зоні бойових дій. До цього часу там “швидкі” не працювали, цивільні медики в зону бойових дій не виїжджали. Якби така рота була сформована раніше, можливо б, вдалося уникнути багатьох смертей, вчасно надавши пораненим бійцям кваліфіковану медичну допомогу, переконаний Юрій Цомартов. До речі, вслід за полтавськими військовими медиками незабаром збирається виїхати на передову рота медиків із Хмельницького.

Ілона БОГАЧ
Журналіст