Волонтерський рух, народжений в Україні буремними подіями на Сході, справедливо отримав назву другого фронту. На відміну від залякувань Путіна, що їхні війська стоятимуть за мирним населенням, наші мирні мешканці міст і сіл, які знаходяться поза межами АТО, надійно почуваються за спинами своїх героїчних захисників. Водночас роблять усе можливе, щоб той перший фронт мав усе необхідне. Президент України Петро Порошенко під час урочистих заходів з нагоди Дня Незалежності назвав нав’язану нам війну Вітчизняною. Напевне, незабаром вона отримає ще й назву народна. Вочевидь, не знайдеться в Україні родини, яка б хоч щось не пожертвувала заради спільної перемоги. Хтось передає автівки, хтось – ліки, бронежилети, гроші чи продукти.
Селяни Кременчуцького району також не залишаються осторонь спільної справи – підтримки української армії. Як зазначив голова районної ради Володимир Сіора, мешканці району самі звернулися до сільських голів, щоб ті почали збір гуманітарної допомоги. Тож відтепер її збирають у всіх 19 сільських радах. Керівники району тримають постійний зв’язок із частинами, у яких несуть нелегку службу представники кременчуцького регіону. В свою чергу військові та нацгвардійці знаходять вільну хвилинку, щоб подякувати своїм помічникам, надіславши листи. Десятки таких листів вже отримали й мешканці сіл Кременчуцького району. Ось рядки з деяких із них.
“Шановні мешканці Кременчуцького району! Зі словами щирої вдячності та поваги до вас звертається особовий склад зведеного стрілецького батальйону 17-ї окремої танкової бригади м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Низький вам уклін і подяка за ваші чуйність і допомогу.
Любі, рідні наші! У цей нелегкий і відповідальний час ваша підтримка окрилює та надихає нас у боротьбі за нашу країну, за наш народ, що згуртувався навколо однієї мети – єдності держави. Допоки є в Україні такі люди, як ви, ми до останнього подиху будемо боронити нашу землю”.
А ці рядки – з іншого листа: “Шановні мешканці села Піщане! Командування та увесь особовий склад військової частини висловлюють вам щирі слова вдячності за вашу турботу, небайдужість і допомогу. Нам дуже приємно знати, що нас не забувають і всіляко підтримують”. Аналогічні листи отримують і мешканці сіл Салівка, Майбородівка, Запсілля, Омельник, Максимівка.
Володимир Сіора додає, що до благочинної справи разом із мешканцями активно долучилися й фермери, одноосібники, приватні підприємці.  У їх числі – керівники сільськогосподарських фермерських господарств “Колос”, “Ольга”, “Лан”, “Май”, “Головко”, “Світязь”, “Агроланж”, “Відродження-Агро”, “Вітченко”, “Ятрань”, “Бейгули”, “Дружба”, приватні сільгосппідприємства “Дніпровські зорі”, “Майбородівське”, приватний землевласник Сергій Войтенко. Голова асоціації фермерських господарств району Надія Кривонос добровільно узяла на себе координаторську місію зі збору та доставки благодійної допомоги. А фермер Микола Пустовіт особисто уже кілька разів доставив у зону АТО продовольчі вантажі, кожний по 10 тонн. Одного разу потрапив під ворожий обстріл, але це не зупиняє 50-річного господарника. Фермери села Кобелячок також самостійно доставляють допомогу тим військовим підрозділам, із якими мають контакти. Мешканці невеличкого села Рокитне-Донівка на зібрані 2600 гривень придбали для бійців три повних комплекти амуніції. І таких прикладів можна наводити багато.
Працівники районної ради та райдержадміністрації, інших структурних підрозділів також зібрали кошти, на які закупили необхідне для бійців обмундирування та взуття. Нині у районній раді на прохання військовиків відкрили спеціальний рахунок, на якому акумулюють кошти для придбання тепловізора та теплого одягу, адже на порозі осінь із холодними ночами.
Ось так і функціонує другий фронт, який проходить не тільки територіями міст і сіл, а й через серця усіх небайдужих громадян.

Віра ІЛЬКОВА
“Зоря Полтавщини”