Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини розробив брошуру-пам’ятку для громадян України, в якій роз’яснюється ряд питань щодо проходження військової служби в особливий період.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про часткову мобілізацію” затверджено Укази Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, від 6 травня 2014 року № 454/2014 та від 21 липня 2014 року № 607/2014. У документах зазначено, що у зв’язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки у південних і східних регіонах держави внаслідок дальшого втручання Російської Федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в державі оголошено та проводиться часткова мобілізація, що триває 45 діб.
Пропонуємо нашим читачам деякі витяги із даної брошури-пам’ятки.

Питання проходження військової служби регулюються Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, стаття 1 якого передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України.
Громадяни поділяються на допризовників (особи, які підлягають приписці до призовних дільниць), призовників (особи, приписані до призовних дільниць), військовослужбовців (особи, які проходять військову службу), військовозобов’язаних (особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період), резервістів (особи, які добровільно проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань).
Військова служба є державною службою особливого характеру, пов’язаного із захистом Вітчизни. Час її проходження зараховується громадянам України до їхнього страхового стажу, стажу роботи та стажу держслужби.
Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи.
Згідно зі статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: заброньовані на період  мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців; чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, та жінки хоча б з однією дитиною до 18 років, а також чоловіки чи жінки, які самостійно виховують дитину до 18 років (можуть бути призвані на військову службу за їхньої згоди тільки за місцем проживання); жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина-інвалід I чи II групи до досягнення нею 23 років; зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; народні депутати України; студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.
***
Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне, грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.
Схеми посадових окладів, окладів за військовим званням та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294, а постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 встановлює з 1 липня 2014 року щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2014 року
№ 111 на військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, поширено порядок виплати і розміри грошового забезпечення, встановлені для військовослужбовців за контрактом відповідно до їхніх штатних посад, військових звань та вислуги років.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року № 158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях тощо, починаючи з 1 травня 2014 року, виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Наприклад, мінімальне місячне грошове забезпечення рядового з усіма виплатами становить 2340 грн. Командир взводу (лейтенант) отримує 3800 грн, командир батальйону (підполковник) — 5660 грн. Для тих, хто служить у зоні АТО, додаємо ще 3000 гривень.
Щодо грошового забезпечення військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні збори, то відповідно до ч.11 ст. 29 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” за призваними на збори військовозобов’язаними та резервістами зберігається середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.
Відповідно до ч.15 ст. 29 зазначеного Закону України військовозобов’язаним, які на день призову на збори не працевлаштовані, виплачується грошове забезпечення в розмірі мінімальної заробітної плати (на цей час — 1218 грн).
***
Військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу – військовослужбовці, внаслідок чого на них розповсюджуються пільги, передбачені Законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей”, іншими нормативно-правовими актами.
За громадянами України, які проходять військову службу за мобілізацією, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Для підприємців — не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час мобілізації виплата пенсій на час такої служби не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день їх демобілізації.
***
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця на членів його сім’ї може поширюватись чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Закон встановлює й перелік членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб. До них, зокрема, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім’ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Таким особам відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 органами соціального захисту населення за місцем реєстрації видаються посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”.
***
У разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, виплачується одноразова грошова допомога.
Право на її отримання відповідно до зазначеного Закону мають: члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста; військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення під час військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин; військовозобов’язані, особи, звільнені з військової служби, або резервісти у разі встановлення інвалідності не пізніше, ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби; військовослужбовці, військовозобов’язані, строковики або резервісти у разі отримання поранення під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Розмір одноразової допомоги не залежить від службового становища військовослужбовця і становить у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста 609 тис. грн (500 прожиткових мінімумів, у 2014 році — це 1218 грн).
Допомога виплачується рівними частками між особами, які мають право на її отримання.
У разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення, отриманого ним під час військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, одноразова допомога становить: за І групу — 304,5 тис. грн (250 прожиткових мінімумів); за ІІ групу — 243,6 тис. грн (200 прожиткових мінімумів); за ІІІ групу — 182,7 тис. грн (150 прожиткових мінімумів).
У разі встановлення військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, військовозобов’язаному чи резервісту інвалідності, що настала в період військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше, ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період служби, розмір грошової допомоги становить: за І групу — 146,2 тис. грн (120 прожиткових мінімумів); за ІІ групу — 109,6 тис. грн (90 прожиткових мінімумів); за ІІІ групу — 85,3 тис. грн (70 прожиткових мінімумів).
У разі часткової втрати працездатності військовослужбовцю, який отримав поранення під час виконання військової служби без встановлення інвалідності, допомога виплачується у розмірі, що визначається у відсотках від 85,3 тис. грн залежно від ступеня втрати працездатності, що встановлює МСЕК. У військовослужбовців строкової військової служби, військовозобов’язаним або резервістам, які отримали поранення у період проходження служби або під час навчальних зборів — у розмірі, що визначається у відсотках від 60,9 тис. грн – залежно від ступеня втрати працездатності.
Виплата одноразової допомоги не здійснюється якщо загибель, поранення, інвалідність або часткова втрата працездатності військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової допомоги.
Особи, які мають право на одноразову допомогу, звертаються з відповідним пакетом документів у обласний військовий комісаріат (військовослужбовці — у військову частину).
Для детального роз’яснення цих та інших питань, пов’язаних з мобілізацією та соціальним захистом військовослужбовців, радять звертатися на “гарячі” телефонні лінії.
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 0800-50-17-20,  044 253-75-89, 044 253 69 23;
урядова: 0 800 507 309;
антитерористичний центр СБУ: 0800 501 482;
громадська приймальня Міноборони: (044) 253-04-71;
Генеральний штаб ЗСУ:  (044) 235-82-31;
МВС України: 0-800-50-02-02,  (044) 254-91-02.
Полтавський обласний військовий комісаріат: м. Полтава, вул. Шевченка, 78-а, (05322) 2-29-96.
(За матеріалами сайта www.adm-pl.gov.ua).