24  серпня, у День Незалежності України, голова обласної ради Петро Ворона пояснив, чому йде добровольцем у зону АТО, як працюватиме обласна рада за його відсутності, а також закликав депутата облради Діонісія Капліна проявити справжню чоловічу мужність, приєднавшись до лав добровольців у зоні АТО.
– На своїй сторінці у “Фейсбуці” Ви написали, що йдете добровольцем у зону АТО. Чому Ви зробили для себе такий вибір?
– У зоні АТО я був п’ять разів. Під час однієї із останніх таких поїздок разом із моїм колегою, головою Чернігівської обласної ради Миколою Звєрєвим доставили вантаж із гуманітарною допомогою на Схід України та передали бійцям два комплекти приладів нічного бачення, кошти на які зібрали полтавські медики. Я бачив очі тих хлопців, які відчайдушно кожного дня стоять на сторожі безпеки нашої країни, ризикуючи своїм життям. Маючи дворічну армійську підготовку, будучи кандидатом у майстри спорту по самбо, я повинен бути там. Я хочу разом із усіма патріотами захищати нашу Вітчизну.
– Не страшно?
– Звичайно, страшно. Страшно передусім від того, що у ХХІ столітті слово “війна” знову набуває свого первісного, і в прямому, й переносному розумінні, значення. Ніколи не міг подумати, що знову доведеться іти в армію.
– У період Вашої відсутності як працюватиме обласна рада?
– Знаєте, як говорять класики менеджменту: якщо організація без керівника злагоджено працює, то значить, що керівник – професіонал. Переконаний, що депутатський корпус ще більше об’єднається, зробить усе можливе для того, щоб обласна рада працювала ефективно. Виконувати обов’язки буде перший заступник голови обласної ради Володимир Марченко. Але, безумовно, я продовжуватиму керувати роботою Полтавської обласної ради. Якщо дозволять обставини, буду присутній на черговій сесії. Ви знаєте, що я відвідав усі райони області, провів особисті прийоми, зустрівся із сільськими та селищними головами, вивчив ситуацію та проблеми кожного району, дав доручення реально посприяти вирішенню назрілих проблем. Але вважаю, що на сьогодні першочерговим завданням є припинення війни. Неможливо нормально працювати у час, коли на Сході йдуть жорстокі бої, гинуть люди.
– Як Ви можете прокоментувати заяву депутата Діонісія Капліна про те, що він має намір на наступній сесії поставити питання про недовіру Вам як голові обласної ради?
– Я ніколи не гнався за посадами. Виріс без батька, отримав три вищі освіти, захистив кандидатську, а потім і докторську дисертації, був обраний головою ради більшістю депутатів. Тому якщо депутатський корпус вирішить, що я маю піти, то я піду. Але Діонісій Каплін – це аж ніяк не більшість. На жаль, у нас є політмахінатори, які за гонорар ладні проводити брудні політичні кампанії. Ось нещодавно у “Фейсбуці” з’явилася фальшива довідка про те, що я маю проблеми зі здоров’ям, де було змінено прізвище, ім’я, по батькові та “вставлена” моя біографія. Причому довідка видана 2010 роком, а у біографії дані за 2013 рік. Брудний, чорний піар. До речі, авторам тієї “довідки” можу показати результати медичного огляду військкомату. Єдине, що можу запропонувати Діонісію Капліну, – піти зі мною у зону АТО захищати Україну. Без пафосу, без піару, без політтехнологій.
– Нещодавно Ви дали інтерв’ю на “Громадському радіо”, яке вів Андрій Куликов. Він Вам поставив запитання, яке, на жаль, не потрапило до ефіру. Що це було за запитання і якою була Ваша відповідь?
– Андрій Вікторович Куликов – унікальний професіонал, я навіть сказав би, що він – мудрий філософ. Хоча інтерв’ю було нетривалим за часом, але я отримав колосальний заряд енергії від нашої розмови. Знаєте, є такий фільм “О 6-й годині вечора після війни”. Так от, запитання полягало у тому, що б я зробив о 6-й годині після війни. Я б пішов у церкву і поставив поминальну свічку за всіма загиблими героями у цій нелегкій, несправедливій війні.
– Яка Ваша мрія?
– Хотів би, щоб близькі мені люди, всі співвітчизники були по-справжньому щасливими у мирній Україні.
– Відчуваєте себе щасливою людиною?
– Саме коли зробив для себе такий вибір, я відчув себе абсолютно душевно комфортно. Я зробив те, що мав зробити, що продиктувала мені моя совість.
– Дякую Вам за щирі відповіді. Нехай Ваш мужній вчинок стане прикладом для усіх чоловіків, яким не байдуже мирне майбутнє України.

Інтерв’ю провела Надія КОСТІНА.