Фахівець із енергозбереження, кандидат технічних наук, кременчужанин Андрій Перекрест вважає, що основна причина дорогого і малоефективного теплопостачання у багатоквартирні будинки — неефективність самої системи теплопостачання.
– Нині більшість багатоповерхівок підключені до систем централізованого теплопостачання за допомогою елеваторних вузлів, у яких відсутня технічна можливість регулювання теплової потужності при зміні зовнішньої температури повітря. І це призводить до проблем осінньо-весняних перегрівів, коли мешканці верхніх поверхів відчиняють кватирки, щоб позбутися зайвого тепла. Раніше на цей період  припадало до 40 відсотків опалювального сезону та втрачалося 10–15 відсотків річного тепла, – зазначає фахівець.
Андрій Перекрест наголошує: вирішити проблему можна завдяки модернізації теплових пунктів будівель або при їх повній заміні. При цьому без автоматики та регулювання відповідно до погодних умов, одним лише лічильником тепла економії не досягти.
Індивідуальний тепловий пункт будівлі (ІТП) має включати, на думку фахівця, наступні елементи: вузол обліку тепла (тепловий лічильник); автоматизований вузол погодного регулювання температури теплоносія; диспетчеризацію ІТП з доступом в Інтернет. Останній елемент не є обов’язковим, але він забезпечує зручність керування системою, можливість оперативного контролю температурних режимів і зміни установок погодного регулятора на відстані (тобто можна не спускатися у підвал, а керувати системою з пульта за допомогою комп’ютера).
Два роки тому в Кременчуцькому національному університеті ім. М.Остроградського модернізували ІТП з використанням усіх трьох елементів, і це дає значний економічний ефект. За один сезон (2012– 2013 роки у порівнянні з 2010–2011 роками) завдяки впровадженню автоматизованої системи управління індивідуальним тепловим пунктом університет зекономив 515 тисяч гривень. За два роки витрати на модернізацію системи опалення навчальних корпусів повністю окупилися.

Тетяна ДОНЧЕНКО
Журналіст