У  загальному комплексі догляду за шкірою обличчя та тіла є процедури, які виконуються у медичних закладах: масаж, деякі маски, глибоке омолоджування шкіри, фізіотерапія, електролікування тощо. Та є і ряд інших процедур, які належать до повсякденної турботи про шкіру й звичайно проводяться у домашніх умовах. Вони також дають прекрасний ефект.

Теплі компреси поліпшують кровообіг та обмінні процеси в тканинах шкіри, полегшують сало- і потовиділення, розслабляють м’язи, розширюють пори, пом’якшують роговий шар. Шкіра стає ніжною.
Спочатку шкіру потрібно вимити з милом чи протерти будь-яким очищувальним засобом. Махровий рушник слід скласти кілька разів, змочити у теплій воді (38–42 градуси), трохи віджати й накласти на обличчя та шию, залишивши відкритими ділянку рота та ніс. Процедура триває 10–15 хвилин. Якщо рушник швидко остигає, необхідно змочувати його кілька разів.
Такі компреси протипоказані при гноячкових ураженнях шкіри, різних запальних процесах, а також при розширенні судин шкіри.
Холодні компреси корисні для в’ялої, а також жирної, широкопористої шкіри. Вони поліпшують колір обличчя, тонізують шкіру, сприяють звуженню пор. Рекомендуються, зокрема, після косметичних процедур: чистки, масажу, масок. Роблять холодні компреси так само, як і гарячі, але накладають на шкіру лише на 10–15 секунд. Протипоказання – синюшність шкіри, гноячкові захворювання.
Перемінні компреси (контрастні) полягають у чергуванні теплих та холодних компресів. Починати потрібно з теплого тривалістю 2 хвилини, потім накладати холодний на кілька секунд. Повторювати 3–4 рази. Закінчувати холодним. Процедура займає 10 хвилин і є своєрідною гімнастикою для судин.
Ефективніше діють теплі та холодні компреси з екстрактами лікарських рослин. Для жирної шкіри рекомендуються шавлія, ромашка, звіробій, польовий хвощ, білокопитник, шишки хмелю, листя та бруньки берези, календула, кропива, лепеха, волошка, деревій, евкаліпт. Для нормальної та сухої шкіри підходять ромашка, м’ята, глід, подорожник, женьшень, липа, кріп аптечний (фенхель), фіалка. Настої готують із трави, квіток, листя, м’яких плодів та насіння; відвари – з коріння, кореневищ, грубого листя, плодів, кори.
1 столову ложку подрібненої трави (чи суміші трав) насипають в емальований посуд, заливають перевареною водою кімнатної температури, накривають кришкою і кип’ятять 10 хвилин для одержання настоїв і 30 хвилин – для відварів. Охолоджують настої 45 хвилин, відвари – 10 хвилин, фільтрують через марлю, складену вдвічі.
Екстракти лікарських рослин використовують для компресів, масок, а також як туалетні рідини для очищення, освіження і тонізування шкіри.
Водні екстракти швидко псуються, тому їх слід використати відразу після приготування, але якщо необхідно зберігати тривалий час, то для консервування потрібно додати до 1 склянки рідини 1 столову ложку одеколону.

Підготував Дмитро БІЛАЙ.