Аграрії ЗАТ “Великобагачанський комбікормовий завод” завершили обмолот ранніх зернових та зернобобових культур. Хоча й не без проблем, зібрали добрий урожай. Загалом тут основний наголос роблять на пшениці, оскільки добре усвідомлюють, що це – культура соціальна.
– ІЗ озиминою в нас у цьому сільськогосподарському році не склалося, – бідкається головний агроном підприємства Сергій Кононенко. – Що встигли посіяти до затяжних осінніх опадів, те й вижило. Решта, за безсніжної зими та тривалих морозів, не збереглося. Пропали увесь ріпак та озимий ячмінь на площах відповідно 356 та 40 гектарів, а також 177 гектарів озимої пшениці. Тож до збирання у господарстві загалом було 183 гектари ярого ячменю та 400 – озимої пшениці. Урожайність склала 50 центнерів. При сівбі орієнтуємося на сорти пшениць одеської селекції. Підібрали такі, що добре витримують посуху й дають стабільні врожаї за різних погодних умов. Все зібране відповідає другому класу. Вологість пшениці – 12–13 відсотків. Ніякої доробки не потребувало, а після перевівання відразу направляли на зберігання.
Комбайнер Василь Яремко працював у парі з Миколою Величком на зернозбиральному “Кейсі”.
– На комбайнах я з 1978 року, – говорить Василь Васильович. – На цьому зокрема – другий сезон. За день ми збирали понад 120 тонн зерна. Це, певно, були одні з найкоротших моїх жнив.

Водії Микола Таран, Віктор Бужин, Сергій Свічкар.

Добре потрудилися на перевезенні збіжжя водії Микола Таран, для якого це вже 30-ті жнива, Сергій Свічкар, він пропрацював 15 років, та Віктор Бужин, котрий на збиранні ранніх зернових вперше.
Аби було чим засіяти ниву під урожай наступного року, в агроформуванні вирощували еліту, тож зібрали близько 300 тонн високоякісного посівного матеріалу.
Директор ЗАТ “Великобагачанський комбікормовий завод” Ігор Діденко зазначив:
– Із тих культур, які ми вирощуємо на своїх полях, озима пшениця останніми роками має найнижчу рентабельність.  Тільки прямі затрати на її вирощування перевищують 3000 гривень на гектар. Вплив погодних факторів, особливо коли частина площ повністю вимерзає, практично подвоює їх. Надії аграріїв на якусь вигоду від реалізації вирощеного стрімко падають відразу після старту жнив, коли ціни починають знижуватися до рівня, що не у всіх покриває навіть собівартості. Ми ставимося до озимої пшениці як до соціального продукту. Насамперед вона необхідна для випікання хліба. Є й інші, не менш важливі, функції. Продавати зерно стало невигідно, тож цим ми особливо і не переймаємося. Сіяли пшеницю і будемо сіяти. Загальна нива – до 1000 гектарів. Це якраз оптимальна площа для нашого господарства.

Сергій МАЙБОРОДА
Журналіст